Громада та фахівці активно виступають проти забудови Китаєва

Add your business motto by double clicking

Add your business motto by double clicking

Китаїв - це не лише монастир

Величезний Китаївський археологічний комплекс
потребує твого захисту

Add your business motto by double clicking

Add your business motto by double clicking

14 березня о 15:00 відбулась пресконференція, присвячена відкриттю виставки у Музеї видатних діячів української культури «Корифеї української культури у Китаєві».

 

СПІКЕРИ:

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України

Департамент охорони культурної спадщини КМДА

Ольга Гураль — директорка Музею видатних діячів української культури, кандидатка історичних наук, авторка наукових праць про життя та творчість представників української інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ століття

Інна Галак — заступниця директорки Музею видатних діячів української культури з наукової роботи, доцентка, кандидатка філологічних наук

Олександр Алфьоров — радіо та телеведучий, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту Історії України НАН України, капітан ЗСУ

Катерина Чуєва — незалежна дослідниця, експертка з питань музейної справи та культурної спадщини, членкиня правління ВГО Спілка археологів України, учасниця Мережі захисту спадщини АНТС

Іван Зоценко — молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України, відділ археології Києва, ГО "Український центр збереження культурної спадщини (онлайн)

Короб Антон — історик-краєзнавець, дослідник Києва, автор публікацій, лекцій про індустріальну архітектуру старого Києва, памʼяткоохоронець.

Світлана Корольонок — архітекторка, завідувачка Сектором відтворення природних екосистем та використання природних ресурсів Національного природного парку “Голосіївський”

 

Модератор: Леонід Марущак, голова ГО «Музей відкрито на ремонт»

 

ОРГАНІЗАТОРИ: ГО Музей відкрито на ремонт, Музей видатних діячів української культури, Громадська Ініціатива “Захистимо Китаїв”

Запрошуємо вас до мандрівки у часі та просторі – виставка «Корифеї української культури у Китаєві» відкриє перед вами світ, де природа та творчість живуть в гармонії.

 

Китаїв – це не просто мальовничий куточок Київщини, це місце, яке стало осередком натхнення для таких видатних постатей, як Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Олена Пчілка, Людмила Старицька-Черняхівська, Микола Зеров, Панас Саксаганський та багатьох інших. Тут, серед стародавніх дубів та лісових стежок, народжувалися музичні твори та поетичні рядки.

 

Виставка, створена у співпраці Музей видатних діячів української культури з ГІ "Захистимо Китаїв", відкриє невідомі сторінки історії цього місця та сюжети із життя видатних дачників — наших діячів культури, які обирали для свого відпочинку тиху зелену оазу. Ви побачите документи, фотографії, що зберігають дух епохи, та дізнаєтесь більше про те, як творчість і природа Китаєва стали одним цілим для цілої плеяди українських корифеїв.

 

Також цим проєктом ми привертаємо увагу до проблем збереження історичних місцевостей, адже і Китаїв, і охоронна зона нашого Музею перебувають під загрозою забудови.

 

Відкриття виставки 14 березня о 17:00, потім виставка працюватиме з 10:00 до 17:00 до 14 квітня

Меморіальний будинок Лесі Українки (вул. Саксаганського, 97)

Вхід на відкриття вільний

Вартість відвідування в інші дні виставки – 150 грн (для військових вхід вільний)

За Захист Китаєва виступає багато археологів, істориків, екологів, архітекторів, пам'яткоохоронців та просто класних, небайдужих громадян - за що ми щиро вдячні!

Не можемо перелічити усіх, ось лише декілька прикладів підтримки від фахівців:

До Дня Києва Національний музей історії України презентував спеціальну мініекспозицію,

присвячену одному з найцікавіших давньоруських скарбів, знайдених у столиці: "Китаївський скарб"

Джерела: МКСК, Вечірній Київ, Укрінформ, Хмарочос, СуспільнеКиїв, BigKyiv, Рубрика


   

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/44937/25          Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

          Кочанова П.В.

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

24 лютого 2026 року          м. Київ

 

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача          Сорочка Є.О.,

суддів           Коротких А.Ю.,

          Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з           Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київська овочева фабрика» до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб Дядюка Олександра Володимировича, Качуровського Віталія Анатолійовича, Міністерства культури України, Громадської організації «ЗБЕРЕЖЕМО КИТАЇВ» про визнання протиправною та нечинною постанови від 14.07.2025 №863 "Про внесення змін до відомостей Державного реєстру нерухомих пам`яток України",

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №863 "Про внесення змін до відомостей Державного реєстру нерухомих пам'яток України".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження колегією суддів.

У подальшому, Кабінетом Міністрів України подано до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 заяву задоволено, вирішено зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішеннями Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у справі №910/14550/23 та від 21.02.2024 у справі №910/14549/23.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із об`єктивної неможливості вирішення вказаної адміністративної справи до набрання законної сили рішенням судів у справах №910/14550/23, №910/14549/23, оскільки у даних справах встановлюється і право позивача на користування земельними ділянками 8000000000:79:090:0001 та 8000000000:79:089:0003.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Качуровський В.А., ГО «ЗБЕРЕЖЕМО КИТАЇВ», Міністерство культури України у відзивах на апеляційну скаргу просять відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок, що суд зупиняє провадження у справі лише у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, саме й висновок про таку неможливість суд зобов`язаний зазначити в ухвалі про зупинення провадження.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Як вже зазначалося, провадження у даній справі зупинене оскаржуваною ухвалою до набрання законної сили судовим рішенням у справах №910/14550/23, №910/14549/23.

Так, у межах справи №910/14550/23 розглядається позов заступника Генерального прокурора (прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської державної (військової) адміністрації (позивач-1) та Міністерства культури та інформаційної політики України (позивач-2) до Київської міської ради (відповідач-1) та Приватного акціонерного «Київська овочева фабрика» (відповідач-2) про усунення перешкод у користуванні пам`яткою археології та землею, у якій просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Київської міської (військової) державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник» та землею, на якій вона розташована, шляхом:

- скасування державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельну ділянку площею 21,5472 га з кадастровим номером 8000000000:79:090:0001 з припиненням такого права;

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 29.11.2007 №1321/4154 «Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі м. Києва»;

- скасування державної реєстрації за Приватним акціонерним товариством «Київська овочева фабрика» права оренди земельної ділянки площею 21,5472 га з кадастровим номером 8000000000:79:090:0001 з припиненням такого права;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 21,5472 га з кадастровим номером 8000000000:79:090:0001, укладеного між Київською міською радою та сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Київська овочева фабрика»;

- скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 21,5472 га з кадастровим номером 8000000000:79:090:0001 з припиненням речових прав територіальної громади місті Києва в особі Київської міської ради.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 по справі №910/14550/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

У справі №910/14549/23 розглядається позов заступника Генерального прокурора в інтересах Київської міської державної (військової) адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України до Київської міської ради, Приватного акціонерного товариства “Київська овочева фабрика”, треті особи: Інститут археології Національної академії наук України, Товариство з обмеженою відповідальністю “Нерухомість сучасності”, Громадська організація “Спадщина Китаєва”, Дядюк Олександр Володимирович про усунення перешкод у користуванні пам'яткою археології та земельною ділянкою шляхом:

- скасування державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельну ділянку площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 з припиненням такого права;

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 1325/4158 від 29 листопада 2007 р. "Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі м. Києва";

- скасування державної реєстрації за відповідачем 2 права оренди земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 з припиненням такого права;

- визнання договору оренди земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003, укладеного між відповідачами, недійсним.

- скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 4,7647 га з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 з припиненням речових прав територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 по справі №910/14549/23 у задоволенні позову відмовлено.

Станом на час постановлення оскаржуваної ухвали, рішення суду першої інстанції у справах №910/14550/23 та №910/14549/23 оскаржені в апеляційному порядку, а рішення за результатами апеляційних проваджень не прийняті.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції звернув увагу на те, що однією із підстав позову є посилання позивача на те, що оскаржувана постанова відповідача дає підстави для розроблення науково проєктної документації щодо встановлення меж пам’ятки, що може унеможливити користування земельними ділянками з кадастровим номером 8000000000:79:090:0001 та 8000000000:79:089:0003, якими позивач користується на праві оренди. У свою чергу, як вже зазначалося, правомірність закріплення за позивачем оренди цих земельних ділянок є предметом судового розгляду у справах №910/14550/23 та №910/14549/23.

Таким чином, для винесення обґрунтованого судового рішення у даному спорі, належить оцінити довід позивача, що є однією із підстав позову, про те, що оскаржувана постанова порушить його права користування (оренди) земельними ділянками. Натомість, оскільки правомірність такої оренди не є предметом даної справи та вирішується у межах інших спорів, що розглядаються у справах №910/14550/23, №910/14549/23, то оцінити такий аргумент позивача об’єктивно неможливо до вирішення вказаних справ.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд цієї справи із наданням оцінки аргументам позивача, покладеним у підстави позову, об’єктивно неможливо до набрання законної сили судовим рішенням у справах №910/14550/23, №910/14549/23.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов’язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київська овочева фабрика" залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної  скарги безпосередньо до Верховного Суду.


 

Суддя-доповідач          Є.О. Сорочко

 

Суддя          А.Ю. Коротких

 

Суддя          Н.М. Єгорова


 

Повний текст постанови складений 25.02.2026.










 

 

 

Чому потрібно захистити та зберегти Китаїв?

 

Починаючи з ХІХ ст. (почався будівельний бум) знищено безліч пам’яток археології у Києві. Фактично забудувано всю територію давньоруського міста – міста Ярослава, міста Володимира. Територія від Золотих воріт до Десятинної церкви забудовувалась і забудовується зараз. В цей же час на південній околиці столиці збереглось цілісне місто - літописний Пересічень на території урочища Китаїв. Пересічень - єдине місто з оборонних міст князя Володимира, що протягом 1000 років не було забудоване та дійшло до наших днів саме як комплекс з: городища (фортеці), поселення та курганів (некрополя).

Китаївський археологічний комплекс є пам'яткою національного значення, держава у 1965 році взяла зобов'язання його зберігати. Китаївський комплекс є свідком історії пізньотрипільського, давньоруського та литовського часу, що робить його важливим для розуміння історії нашої країни. 

Князівський дружинник. Кінний воїн. Київська Русь Х століття” (автор реконструкції:Богдан Попов )

“Знатний воїн Русі. Руський воєвода. Доба князя Володимира Великого” (автори реконструкції: Микита Атарщиков, Юрій Ойцюсь, Микола Івко, Олександр Чесних )

Youtube канал Історія Українського Війська

Китаїв має історичну, культурну, освітню, наукову, туристичну, рекреаційну цінність. Збереження пам'ятки дозволяє проводити подальші наукові дослідження та отримувати нові відкриття про побут та звичаї населення. 

Збереження Китаївського археологічного комплексу може стати основою для розвитку культурного туризму - це підвищить не лише обізнаність про історію у населення, а й принесе економічні вигоди громаді Києва. Адже саме ця територія є однією з найцінніших - 2 пам'ятки національного значення, 19 пам'яток місцевого значення, 3 пам'ятки природи.

 

На мапі ми зібрали основні знакові обєкти цієї неймовірної території. Синім кольором позначили обєкти, які були знищені. Іконки містять посилання на статті.

Дмитро Горбатюк, архітектор, києвознавець, зняв фільм, щоб розповісти про Китаїв:

Місцеві мешканці мікрорайонів Китаїв, Мишоловка, Самбурки, Багринова гора та мікрорайону з багатоповерхових будинків на проспекті Науки у 2016 році почули про плани забудови сусідніх з нами історичних місцевостей - Китаєва, Болгарське, Самбурки. 

Проти забудови Китаївського археологічного комплексу виступають представники професійної спільноти істориків, археологів, екологів, Офісу Генерального прокурора України, місцеві мешканці, юридичні особи - ГО "Китаєве", ГО "Громада Китаєва", ГО "Квітка Мишоловки", ГО "Порятунку Голосіїва", ГО "Екозагін", орган самоорганізації населення ОСН Вуличний комітет "Багриновий" та ін.

 

Позиція Міністерства культури та стратегічних комунікацій була послідовною - Постанову КабМіну про зміну назви та адреси прийняли. Від обіцянки 1 січня 2025 року до виконання 14 липня 2025 року:

Більше про Китаїв:

Чому потрібно захистити та зберегти Китаїв?

Починаючи з ХІХ ст. (почався будівельний бум) знищено безліч пам’яток археології. Фактично забудувано всю територію давньоруського міста – міста Ярослава, міста Володимир. Територія від Золотих воріт до Десятинної церкви забудовувалась і забудовується зараз. Китаївський археологічний комплекс є пам'яткою національного значення, держава взяла зобов'язання його зберігати. Китаївський комплекс є свідком історії пізньотрипільського, давньоруського та литовського часу, що робить його важливим для розуміння історії нашої країни у період з 2800 р. до н.е. до наших днів. Він має історичну, культурну, освітню, наукову, туристичну, рекреаційну цінність. Збереження пам'ятки дозволяє проводити подальші наукові дослідження та отримувати нові відкриття про побут та звичаї населення. Збереження Китаївського археологічного комплексу може стати основою для розвитку культурного туризму - це підвищить не лише обізнаність про історію у населення, а й принесе економічні вигоди громаді Києва.

 

Проти забудови Китаївського археологічного комплексу виступають представники професійної спільноти істориків, археологів, екологів, Офісу Генерального прокурора України, місцеві мешканці, юридичні особи - ГО "Китаєве", ГО "Громада Китаєва", ГО "Квітка Мишоловки", ГО "Порятунку Голосіїва", ГО "Екозагін", орган самоорганізації населення ОСН Вуличний комітет "Багриновий" та ін.

Новини:

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі
2026-10-05 09:26 На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам...
Китаїв: КМДА і Мінкульт не з’явились — суд відклали до 2 липня
2026-04-29 17:46 Засідання 28 травня 2026 року у Північному апеляційному господарському суді у справі №910/14549/23 щодо земельної ділянки площею 4,76 га в урочищі Китаїв завершилося черговим перенесенням. Ключові уча...
«Просто ігнорують суди»: КМДА, Київрада та Мінкульт не з’явилися на засідання щодо порятунку легендарного Китаєва від забудови
2026-04-29 17:44 Суд у справі щодо земельної ділянки в урочищі Китаїв знову перенесли через неявку представників КМДА, Мінкульту та Київради. Про це повідомляє ГО «Збережемо Китаїв». Засідання у справі №910/14549/23 ...

Що ми робимо?
 

Ми зібрали та подали колективні звернення до Офісу Генерального прокурора, НАЗК, Міністерства охорони культурної спадщини, Київської міської ради, КМДА, депутатів КМР та ВРУ.

 

Наша мета
 

Наша головна мета – захистити Китаївський археологічний комплекс від забудови та включити до меж НПП "Голосіївський" історичні, природні урочища Китаїв, Болгарське, Самбурки.

 

Незалежність
 

Місцеві мешканці не мають таких ресурсів, як девелопери, а тому і даний сайт і соціальні мережі і всю діяльність щодо захисту наших територій ми ведемо виключно на волонтерських засадах за власний кошт. При цьому, у нас немає жодного єдиного центру прийняття рішень, а отже, кожна група людей діє в межах нашої загальної мети автономно та незалежно.

 

Напишіть якщо ви готові допомогти як волонтер та ходити з нами на суди, якщо готові долучитись до поширення інформації, до написання листів депутатам, до організації заходів: gromada.kytayiv@gmail.com