Серія: Відомі Китаївські дачники
В Державному архіві Київської області пару років тому я тримала в руках товстеньку неформатну книжечку «Перелік власників будинків у Китаєві» за 1913 рік.
Мабуть багатьом відомо, що у другій половині 19 ст. Китаїв перетворюється у культурний центр, який відвідують і де відпочивають видатні культурні та громадські діячі. На дачі видатного композитора Миколи Лисенка збирались представники цвіту нації - Михайло Старицький, Ольга Косач (Олена Пчілка), Леся Українка. У 1929 році тут знаходилася дача голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
А цей новий список дачників мав величезний потенціал - скільки нових цікавих історій чекали за кожним новим іменем.
Протягом декількох років збирались історії нашого краю - про Китаїв, Мишаловку, Корчувате, Самбурки, Багринову гору. Це - наша мала Батьківщина, ми любимо її та по крихтах відтворюємо її історію. Особливо цінними ці знання стають зараз, коли над цією територією нависає ризик її втратити через забудову.
Отже, розпочнемо нашу серію "Відомі Китаївські дачники".
"В 10 верстах від Києва на правому березі Дніпра розташовано дачний куточок - Китаїв", - так починається опис цього місця в путівниках початку XX ст.
Катерина Бек (з родини Терещенко)
1850-1920
Завдяки люб'язній допомозі Віри Назарової ми з вами зможемо побачити як виглядала одна з китаївських дачниць, а саме - Катерина Семенівна Бек (на родинній світлині позначена помаранчевим кольором).
Ії дядько - цукрозаводчик, відомий благодійник, громадський діяч, колекціонер творів мистецтва - сам Нікола Артемійович Терещенко!
Народилась Катерина у 1850 році. Її дівоче прізвище було Куксіна, після першого шлюбу - Амосова та Бек - у другому шлюбі.
Народилась Катерина у 1850 році. Її дівоче прізвище було Куксіна, після першого шлюбу - Амосова та Бек - у другому шлюбі.
Відомо, що діти Катерини Семенівни від першого шлюбу - Михайло та Володимир були дуже успішними. Старший син Михайло Михайлович Амосов став Земським начальником Кролевецького повіту та піклувальником Земської лікарні у Глухові. Молодший - Володимир навчався в Київській другій гімназії у 1880 р., закінчив Колегію Павла Галагана, вивчав юридичні науки в університеті Святого Володимира у Києві, а влітку 1917 р. був обраний головою Глухівської повітової управи.
Другий чоловік Катерини - Бек Петро Вільгельмович (1832-1902) був людиною непересічною - не лише статський радник, благодійник, а ще й головний розпорядник усіх маєтків та підприємств родини Терещенків у Глухівському повіті.
У Катерини Семенівни та Петра Вільгельмовича Беків були діти від перших шлюбів, але були і спільні донечки - Зіна 1874 р.н. та Софія (1886-1888).
Доля одного з синів від першого шлюбу Петра Вільгельмовича Бека - Сергія Бека тісно була пов'язана з Києвом. Цивільний інженер, київський архітектор, проектував будівлі Бактеріологічного інституту, керував будівництвом Олексіївського притулку для дітей військових на вул. Іллєнка, № 81.
У Катерини Семенівни та Петра Вільгельмовича Беків були діти від перших шлюбів, але були і спільні донечки - Зіна 1874 р.н. та Софія (1886-1888).
Доля одного з синів від першого шлюбу Петра Вільгельмовича Бека - Сергія Бека тісно була пов'язана з Києвом. Цивільний інженер, київський архітектор, проектував будівлі Бактеріологічного інституту, керував будівництвом Олексіївського притулку для дітей військових на вул. Іллєнка, № 81.
До речі, архітектори В.Безсмертний, В. Городецький та Сергій Бек разом працювали членами будівельної комісії на Київській сільськогосподарській і промисловій виставці 1897 року, а жінки Городецького та Сергія Бека - Корнелія та Марія Марр були рідними сестрами. Сергій Петрович Бек помер у 1905 р., похований на Аскольдовій могилі.
У 1911 році фіксуємо у довіднику "Весь Київ" проживання Катерини Семенівни Бек, на цей час уже вдови, у м. Києві. У 1911-1916 рр. вона проживала на вул. Кузнечній (тепер Антоновича), у буд. №20.
Саме у цей період Катерина Семенівна й знімала дачу у Китаєві (запис про це знаходимо в книзі обліку будинків).
У 1908 році на вулиці Луговій (зникла вулиця, адже її перебудовано у 80х) біля вул. Набережно-Корчуватській було знято до 1920 року будинок на 6 кімнат, ганок на 12 м2, кухня з кімнатою, клуня, "холодильник" (шкаф з льдом), льох, хлів для тварин та криниця у дворі. Дача була посеред фруктового саду. В описі саду наведено такий текст: "дерева дають плоди усіх найкращих сортів. Є персики, абрикоси, виноград, всіх сортів вишні, сливи та ягоди".
стиря
Але прийшли буремні роки... У Глухові бандами більшовиків було вбито голову управи - сина Катерини Семенівни Бек Володимира Амосова та онуків від першого шлюбу Петра Вільгельмовича Бека - Петра та Євгена Беків.
На жаль, доля самої Катерини Семенівни Бек після останньої згадки в документах 1916 р. нез'ясована, хоча й пов'язують її подальше життя у Києві з родиною старшого сина - Михайла Амосова.
Джерела:
ДАКО ф. 1260, оп. 1, спр.
Довідник Весь Київ, 1909, 1911 рр.
Мапа Часу і Простору, Німецький план міста Києва 1943 р., https://museum.kpi.ua/map/?d=loc_N50.3697_E30.5305&l1=1943-04.DE.PLAN&l2=&z=13&lon=30.518818&lat=50.360411
Особиста сторінка Facebook Віри Назарової https://www.facebook.com/yanpolskie