Серія: Відомі Китаївські дачники
В Державному архіві Київської області пару років тому я тримала в руках товстеньку неформатну книжечку «Перелік власників будинків у Китаєві» за 1913 рік.
Мабуть багатьом відомо, що у другій половині 19 ст. Китаїв перетворюється у культурний центр, який відвідують і де відпочивають видатні культурні та громадські діячі. На дачі видатного композитора Миколи Лисенка збирались представники цвіту нації - Михайло Старицький, Ольга Косач (Олена Пчілка), Леся Українка. У 1929 році тут знаходилася дача голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
А цей новий список дачників мав величезний потенціал - скільки нових цікавих історій чекали за кожним новим іменем.
Протягом декількох років збирались історії нашого краю - про Китаїв, Мишаловку, Корчувате, Самбурки, Багринову гору. Це - наша мала Батьківщина, ми любимо її та по крихтах відтворюємо її історію. Особливо цінними ці знання стають зараз, коли над цією територією нависає ризик її втратити через забудову.
Отже, розпочнемо нашу серію "Відомі Китаївські дачники".
"В 10 верстах від Києва на правому березі Дніпра розташовано дачний куточок - Китаїв", - так починається опис цього місця в путівниках початку XX ст.
Микола Бобрецький
1843-1907
Наступною зі списку дачників у книзі «Перелік власників будинків у Китаєві» за 1913 рік згадується невідома нам жінка. Її будинок був одним з найбільших за площею та цінністю у дачному Китаєві.
Загадкова пані - Бобрецька Наталія Миколаївна, дружина ректора університету Святого Володимира, автора найкращого посібника зоології, голови Київського товариства дослідників природи, таємного радника, учня Мечникова, ординарного професора - Бобрецького Миколи Васильовича (1843-1907).
Микола Васильович народився в родині священника у Балтському повіті, Подільська губернія, навчався в Уманському духовному училищі, потім в Київській духовній семінарії і з 1866 року та до кінця життя присвятив себе науці в Київському університеті Святого Володимира.
У некролозі в газеті "Киевлянин" зазначається, що "Микола Васильович користувався глибокою повагою усіх, хто його знав. Він був людиною скромною, завжди готовий прийти на допомогу".
З дружиною, Наталією Миколаївною (донька письменника Терпигорева), проживав у Києві з кінця ХІХ ст. до смерті у будинку №43 на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (зараз Саксаганського).
Наталія Миколаївна викладала французьку мову у Київському приватному жіночому училищі ім. П.Д.Новицької.
Виходячи з розмірів та цінності, а також статусу дачниці, будинок у Китаєві мав би бути гарним, але все було знесено заради будівництва у 1960-80х заводу, нового житла на Корчуватому і жодних згадок про те як саме він міг виглядати не залишилось.
Жодної інформації, таблички чи бодай путівника про відомих дачників немає, так нищилась наша історія, так під загрозою історична місцевість Китаїв і зараз.
Свій спокій подружжя Бобрецьких знайшли на Байковому кладовищі.
