Серія: Відомі Китаївські дачники
В Державному архіві Київської області пару років тому я тримала в руках товстеньку неформатну книжечку «Перелік власників будинків у Китаєві» за 1913 рік.
Мабуть багатьом відомо, що у другій половині 19 ст. Китаїв перетворюється у культурний центр, який відвідують і де відпочивають видатні культурні та громадські діячі. На дачі видатного композитора Миколи Лисенка збирались представники цвіту нації - Михайло Старицький, Ольга Косач (Олена Пчілка), Леся Українка. У 1929 році тут знаходилася дача голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
А цей новий список дачників мав величезний потенціал - скільки нових цікавих історій чекали за кожним новим іменем.
Протягом декількох років збирались історії нашого краю - про Китаїв, Мишаловку, Корчувате, Самбурки, Багринову гору. Це - наша мала Батьківщина, ми любимо її та по крихтах відтворюємо її історію. Особливо цінними ці знання стають зараз, коли над цією територією нависає ризик її втратити через забудову.
Отже, до вашої уваги - серія "Відомі Китаївські дачники".
"В 10 верстах від Києва на правому березі Дніпра розташовано дачний куточок - Китаїв", - так починається опис цього місця в путівниках початку XX ст.
Василь Єрмаков
1845-1922
Виявляється, проблеми з каналізацією Мишалівка (т.з. Китаївські дачі) мала ще 100 років тому.
У 1911 році в газеті «Рада» з’явився допис від власника Китаївської дачі про те, що він просить гласного (депутата) барона В. Оргіс-Рутенберга розібратись, адже усі нечистоти тепер зливаються у Дніпро біля Китаєва. Повітря та вода забруднені, а отже дачі стоять не винаймані.
Скаржником виявився професор математики Єрмаков Василь Петрович (1845-1922) – видатний математик, професор Київського університету і Київського політехнічного інституту, один із засновників Київського фізико-математичного товариства.
У книзі «Єрмаков Василь Петрович» (автор Добровольський В.А., 1981р.) дізнаємося, що дійсно, окрім математики, другою пристрастю Василя Петровича була його дача і сад у Китаїві:
У книзі «Єрмаков Василь Петрович» (автор Добровольський В.А., 1981р.) дізнаємося, що дійсно, окрім математики, другою пристрастю Василя Петровича була його дача і сад у Китаїві:
В архіві Київської області знаходимо інформацію, що Василь Петрович мав власний будинок на Конику:
Василь Петрович мав родину: жінку, 2 дочок та сина.
Жінкою була Емілія Степанівна Лукомська (1853-?), яка походила зі старовинного козацько-старшинського роду Забели, Полуботків, Ласкевичів, Самойловичів.
Видатний український математик і педагог Василь Петрович спочиває на Лук’янівському цвинтарі в Києві, українські математики з громадою встановили пам’ятник:
Чи вирішилось питання каналізації тоді?
Маємо згадку у 1912 році про це – селянам Мишалівки не лише не допомогли, а змусили за власний кошт викопати нові колодязі):
