Громада та фахівці активно виступають проти забудови Китаєва

Add your business motto by double clicking

Add your business motto by double clicking

Китаїв - це не лише монастир

Величезний Китаївський археологічний комплекс
потребує твого захисту

Add your business motto by double clicking

Add your business motto by double clicking

Голодомор

Краєзнавець Сергій Вакулишин зібрав спогади самовидців про Київ періоду 1932-1933 років, які було опубліковано у 1991-2004 рр. у книзі «Голодова катастрофа в Києві», де автор згадав і Китаїв з Мишоловкою:
«Вулицями села сунули до лісу «спецробітники»: прив’язуючи трупи мерців мотузкою за ступні, тягли їх за собою і кидали десь на голосіївському узліссі...»
Щоб зрозуміти масштаби катастрофи на наших землях, звернемось до цифр. Кількість виборців с. Мишаловка на початок 1920х років нам відома з архівної справи, а саме, 599 чоловік. Ще певна кількість людей мешкала на Конику та перебували ченці у Китаївському та Преображенському монастирях.
У 1920-1930х роках Мишаловська сільська рада об’єднувала території села Мишаловка, хуторів Китаїв, Самбурки, Коник (частина сучасного Корчуватого), Багринова гора.
На території Китаївського монастиря розмістився Будинок підопічних або інвалідний будинок «Китаїв». Маємо згадку, що в 1931 році в Будинку підопічних розміщено 337 людей з інвалідністю.
Архівна справа розповідає про процес приєднання території Мишаловської сільради до міста Києва та справа про закриття Китаївського монастиря для розширення площ з метою розміщення інвалідного будинку «Китаїв». Так ми дізнаємось, що на території сільради у 1931 році проживало загалом 2014 людей (з них 856 виборців), у 1932 році було вже загалом 1740 людей. На початку 1932 року число підопічних «інвалідного будинку» зросло до 400 чоловік, а у кінці 1932 року фіксується 106 мешканців.
За даними справи, кількість людей, що отримували картки на хліб, склало 70% населення.
Але динаміка смертей у 1925-1933 роках говорить про інше - кількість смертей за 8 років виросла з 47 до 544, тобто в 11 разів (тоді як населення з 1921 по 1932 рр. виросло з близько 599 до 856, тобто в 1,4 рази).
Завдяки величезній роботі Наталії з Мишаловки, було проіндексовано 820 актів про смерті мешканців Мишаловської сільради за 1932-1933 роки. Посилання у першому коментарі.
Дякуємо щиро Наталі за ці безцінні дані!
Сьогодні, 23.11.2024 - День вшанування пам'яті жертв Голодоморів. Вивчаймо свою історію, щоб знов і знов бачити, що ворог той самий. Щоб не повторились події тих років маємо підтримувати ЗСУ і робити все залежне від нас просто зараз.

За Захист Китаєва виступає багато археологів, істориків, екологів, архітекторів, пам'яткоохоронців та просто класних, небайдужих громадян - за що ми щиро вдячні!

Не можемо перелічити усіх, ось лише декілька прикладів підтримки від фахівців:

Щоб зрозуміти масштаби катастрофи на наших землях, звернемось до цифр. Кількість виборців с. Мишаловка на початок 1920х років нам відома з архівної справи, а саме, 599 чоловік. Ще певна кількість людей мешкала на Конику та перебували ченці у Китаївському та Преображенському монастирях. У 1920-1930х роках Мишаловська сільська рада об’єднувала території села Мишаловка, хуторів Китаїв, Самбурки, Коник (частина сучасного Корчуватого), Багринова гора. На території Китаївського монастиря розмістився Будинок підопічних або інвалідний будинок «Китаїв». Маємо згадку, що в 1931 році в Будинку підопічних розміщено 337 людей з інвалідністю. Архівна справа розповідає про процес приєднання території Мишаловської сільради до міста Києва та справа про закриття Китаївського монастиря для розширення площ з метою розміщення інвалідного будинку «Китаїв».

 

Так ми дізнаємось, що на території сільради у 1931 році проживало загалом 2014 людей (з них 856 виборців), у 1932 році було вже загалом 1740 людей. На початку 1932 року число підопічних «інвалідного будинку» зросло до 400 чоловік, а у кінці 1932 року фіксується 106 мешканців.

За даними справи, кількість людей, що отримували картки на хліб, склало 70% населення.


Але динаміка смертей у 1925-1933 роках говорить про інше - кількість смертей за 8 років виросла з 47 до 544, тобто в 11 разів (тоді як населення з 1921 по 1932 рр. виросло з близько 599 до 856, тобто в 1,4 рази).

Завдяки величезній роботі Наталії з Мишаловки, було проіндексовано 820 актів про смерті мешканців Мишаловської сільради за 1932-1933 роки. Дякуємо щиро Наталі за ці безцінні дані!

Посилання на список:

23.11.2024 - День вшанування пам'яті жертв Голодоморів. Вивчаймо свою історію, щоб знов і знов бачити, що ворог той самий. Щоб не повторились події тих років маємо підтримувати ЗСУ і робити все залежне від нас просто зараз.

Джерела:
Голодова катастрофа в Києві / Передмова Роман Круцик; Всеукр. т-во «Меморіал» ім. В. Стуса. — К., 2005. — 80 с.: іл. , табл.

“Дорогими для мене стали схили Дніпра”: як Київрада розподіляє землю столиці

 

Від початку IX скликання депутати Київської міської ради розглянули понад десять тисяч проєктів рішень щодо земельних питань. Найбільша кількість припала на 2021 рік — тоді майже п’ять тисяч ініціатив опинилися у порядках денних засідань. 

З роками помітно змінювалися самі категорії земельних питань. Так, наприклад, у 2022 році не було жодного проєкту рішення про затвердження детального плану територій (ДПТ) у столиці. Натомість станом лише на серпень 2024 року їх було вже шість.

Рух ЧЕСНО проаналізував порядки денні засідань Київради від початку роботи IX скликання до серпня 2024 року. Детальніше про динаміку розгляду земельних питань, скандальні проєкти рішень та зміни у процедурі голосування — у матеріалі. 

 

Детально:

https://www.chesno.org/post/6100/

Що ми робимо?
 

Ми зібрали та подали колективні звернення до Офісу Генерального прокурора, НАЗК, Міністерства охорони культурної спадщини, Київської міської ради, КМДА, депутатів КМР та ВРУ.

 

Наша мета
 

Наша головна мета – захистити Китаївський археологічний комплекс від забудови та включити до меж НПП "Голосіївський" історичні, природні урочища Китаїв, Болгарське, Самбурки.

 

Незалежність
 

Місцеві мешканці не мають таких ресурсів, як девелопери, а тому і даний сайт і соціальні мережі і всю діяльність щодо захисту наших територій ми ведемо виключно на волонтерських засадах за власний кошт. При цьому, у нас немає жодного єдиного центру прийняття рішень, а отже, кожна група людей діє в межах нашої загальної мети автономно та незалежно.

 

Напишіть якщо ви готові допомогти як волонтер та ходити з нами на суди, якщо готові долучитись до поширення інформації, до написання листів депутатам, до організації заходів: gromada.kytayiv@gmail.com