14 березня о 15:00 відбулась пресконференція, присвячена відкриттю виставки у Музеї видатних діячів української культури «Корифеї української культури у Китаєві».

СПІКЕРИ:

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України

Департамент охорони культурної спадщини КМДА

Ольга Гураль — директорка Музею видатних діячів української культури, кандидатка історичних наук, авторка наукових праць про життя та творчість представників української інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ століття

Інна Галак — заступниця директорки Музею видатних діячів української культури з наукової роботи, доцентка, кандидатка філологічних наук

Олександр Алфьоров — радіо та телеведучий, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту Історії України НАН України, капітан ЗСУ

Катерина Чуєва — незалежна дослідниця, експертка з питань музейної справи та культурної спадщини, членкиня правління ВГО Спілка археологів України, учасниця Мережі захисту спадщини АНТС

Іван Зоценко — молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України, відділ археології Києва, ГО "Український центр збереження культурної спадщини (онлайн)

Короб Антон — історик-краєзнавець, дослідник Києва, автор публікацій, лекцій про індустріальну архітектуру старого Києва, памʼяткоохоронець.

Світлана Корольонок — архітекторка, завідувачка Сектором відтворення природних екосистем та використання природних ресурсів Національного природного парку “Голосіївський”

Модератор: Леонід Марущак, голова ГО «Музей відкрито на ремонт»

ОРГАНІЗАТОРИ: ГО Музей відкрито на ремонт, Музей видатних діячів української культури, Громадська Ініціатива “Захистимо Китаїв”

Запрошуємо вас до мандрівки у часі та просторі – виставка «Корифеї української культури у Китаєві» відкриє перед вами світ, де природа та творчість живуть в гармонії.

Китаїв – це не просто мальовничий куточок Київщини, це місце, яке стало осередком натхнення для таких видатних постатей, як Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Олена Пчілка, Людмила Старицька-Черняхівська, Микола Зеров, Панас Саксаганський та багатьох інших. Тут, серед стародавніх дубів та лісових стежок, народжувалися музичні твори та поетичні рядки.

Виставка, створена у співпраці Музей видатних діячів української культури з ГІ "Захистимо Китаїв", відкриє невідомі сторінки історії цього місця та сюжети із життя видатних дачників — наших діячів культури, які обирали для свого відпочинку тиху зелену оазу. Ви побачите документи, фотографії, що зберігають дух епохи, та дізнаєтесь більше про те, як творчість і природа Китаєва стали одним цілим для цілої плеяди українських корифеїв.

Також цим проєктом ми привертаємо увагу до проблем збереження історичних місцевостей, адже і Китаїв, і охоронна зона нашого Музею перебувають під загрозою забудови.

Відкриття виставки 14 березня о 17:00, потім виставка працюватиме з 10:00 до 17:00 до 14 квітня

Меморіальний будинок Лесі Українки (вул. Саксаганського, 97)

Вхід на відкриття вільний

Вартість відвідування в інші дні виставки – 150 грн (для військових вхід вільний)

За Захист Китаєва виступає багато археологів, істориків, екологів, архітекторів, пам'яткоохоронців та просто класних, небайдужих громадян - за що ми щиро вдячні!

Не можемо перелічити усіх, ось лише декілька прикладів підтримки від фахівців:

До Дня Києва Національний музей історії України презентував спеціальну мініекспозицію,

присвячену одному з найцікавіших давньоруських скарбів, знайдених у столиці: "Китаївський скарб"

Джерела: МКСК, Вечірній Київ, Укрінформ, Хмарочос, СуспільнеКиїв, BigKyiv, Рубрика

СЕНСАЦІЯ з Китаєва — без жодних Нібелунгів!

На південній околиці Києва, серед тиші Голосіївського лісу, приховане місце, яке не схоже на жодне інше. Це — Китаїв, унікальний природно-історичний комплекс, що поєднує археологічні знахідки, середньовічну архітектуру, печерні комплекси, монастирські сади, стародавні кургани, мальовничі балки й струмки. Тут кожен клаптик землі дихає історією.

🌿 Рельєф, як основний фактор

Урочище Китаїв, як і регіональні ландшафтні парки “Голосіївський” та “Лиса гора”, є залишком колишнього великого лісового масиву, що зростав на Придніпровському плато в районі м.Києва. Для урочища Китаїв характерний долинно-балковий та яружний рельєф.

📍 Київ, вул. Володимирська, 2
🕙 10:00–18:00, 1-й поверх, біля центрального входу
🌐 nmiu.org

Що ви побачите?
🔸 11 рідкісних «чернігівських» гривень — платіжні одиниці Русі, які не бувають у скарбах з прикрасами.
🔸21 східна металева накладка — леви, сфінкси, постаті з німбами, арабські написи: «благополуччя», «успіх».
🔸Датування: кінець XI — поч. XII ст.

Звідки скарб?
З Мишаловки — частини Китаївського археологічного комплексу, який зберігся майже неушкодженим із часів Київської Русі. Ймовірно, це літописне місто Пересічин!

🚨 Але Китаєву загрожує забудова. Без статусу пам’ятки територію можуть віддати під ЖК, офіси чи ТРЦ.
Справу про її повернення державі розглядає суд.

🎯Приходьте, подивіться самі: Китаїв — справжній скарб Києва.

Фотокартка. Вид на Китаївську церкву та дзвіницю

Китаїв —  музей просто неба, де історія оживає на кожному кроці

На південній околиці Києва, серед тиші Голосіївського лісу, приховане місце, яке не схоже на жодне інше. Це — Китаїв, унікальний природно-історичний комплекс, що поєднує археологічні знахідки, середньовічну архітектуру, печерні комплекси, монастирські сади, стародавні кургани, мальовничі балки й струмки. Тут кожен клаптик землі дихає історією.

🌿 Рельєф, як основний фактор

Урочище Китаїв, як і регіональні ландшафтні парки “Голосіївський” та “Лиса гора”, є залишком колишнього великого лісового масиву, що зростав на Придніпровському плато в районі м.Києва. Для урочища Китаїв характерний долинно-балковий та яружний рельєф.

Фото. Китаївські ставки біля поселення, 2024

🛡 Місто-фортеця з тисячолітньою історією

Урочище Китаїв зберігає на своїй території комплекс пам’яток, які датуються ще часами пізнього трипілля. Найвідоміші з них — залишки давнього міста Пересічень: городище-фортеця, посад (житлова й реміснича частина) та курганний могильник. Цей археологічний ансамбль належить до другої половини Х століття.

З 1874 року урочище досліджували — Дмитро Самоквасов, В.Хвойка, В.Городцов, А. Ертель, В.Науменко. Пізніше поселення досліджували: Н. Лінка, І. Мовчан, Г. Івакін. Печерними комплексами займалися: Т.Бобровський, Й.Гойзман, А.Курмаз, М.Стріхар.

Всі ці роки дослідження підтверджують унікальність комплексу: групи курганів, валів, укріплень, печери, древні дороги, виробничі й житлові зони. Архітектурно-планувальна структура міста гармонійно вписувалась у природне середовище — рельєф, гідросистему, лісовий масив.

Китаївське поселення

Початок освоєння території Китаївського комплексу припадає на ІІІ-ІІ століття до н.е., коли на південній околиці сучасного Києва: села Віта-Литовська, Ходосівка, Пирогів, з’являється перший кущ невеличких укріплених поселень, про що свідчать знахідки скарбів римських монет в Пирогові та Китаєві. У сучасному урочищі Китаїв та в районі Корчуватських заводів були виявлені також археологічні пам’ятки поселень часів Трипільської, Черняхівської та Пізньозарубинецької культур. Тут витікає Китаївський струмок, який тече до Чернечої затоки Дніпра. Його русло частково перетворене на каскад Китаївських ставків, частково — загнане в колектор.

🛡 Місто-фортеця з тисячолітньою історією

Урочище Китаїв зберігає на своїй території комплекс пам’яток, які датуються ще часами пізнього трипілля. Найвідоміші з них — залишки давнього міста Пересічень: городище-фортеця, посад (житлова й реміснича частина) та курганний могильник. Цей археологічний ансамбль належить до другої половини Х століття.

З 1874 року урочище досліджували — Дмитро Самоквасов, В.Хвойка, В.Городцов, А. Ертель, В.Науменко. Пізніше поселення досліджували: Н. Лінка, І. Мовчан, Г. Івакін. Печерними комплексами займалися: Т.Бобровський, Й.Гойзман, А.Курмаз, М.Стріхар.

Всі ці роки дослідження підтверджують унікальність комплексу: групи курганів, валів, укріплень, печери, древні дороги, виробничі й житлові зони. Архітектурно-планувальна структура міста гармонійно вписувалась у природне середовище — рельєф, гідросистему, лісовий масив.

Китаївське поселення

Початок освоєння території Китаївського комплексу припадає на ІІІ-ІІ століття до н.е., коли на південній околиці сучасного Києва: села Віта-Литовська, Ходосівка, Пирогів, з’являється перший кущ невеличких укріплених поселень, про що свідчать знахідки скарбів римських монет в Пирогові та Китаєві. У сучасному урочищі Китаїв та в районі Корчуватських заводів були виявлені також археологічні пам’ятки поселень часів Трипільської, Черняхівської та Пізньозарубинецької культур.

Фото. Поселення та вид на пагорб з курганами, автор Марина Коваленко, 2024

Головним чинником, який вплинув на визначення території Китаївського комплексу в Х – початку ХІІІ століть як поняття “місто”, була військово-політична діяльність князя Володимира у формуванні Київської Русі. Ця політика, окрім об’єднання слов’янських племен, була спрямована також і на зміцнення кордонів, зокрема на південних порубіжних з Руссю землях та на підступах до Києва, тобто в напрямку, з якого найчастіше нападали на місто кочові племена степу.

Головною ж умовою у його формуванні стало природне середовище. Домінуючу роль в цьому процесі відігравав рельєф місцевості, який складали природні урвища, пагорби, узвишшя, балки тощо. Функціонально-планувальна організація міста в межах Китаївських висот відповідала умовам та особливостям складномисових городищ: повторення фортифікаційними спорудами рельєфу самого мису. Другою умовою була гідросистема території. В першу чергу – це Дніпро, який протікав вздовж східного підніжжя Китаївських висот з півночі на південь.  І нарешті, третьою умовою був лісовий масив, який оточував місто з півночі, півдня та заходу.  Ці три умови дали змогу при мінімальному втручанні в природне середовище сформувати архітектурно-планувальну структуру міста з розвинутою фортифікаційною системою.

При цьому, умовою, яка визначила подальший розвиток Пересіченя, стала його роль вже не тільки як форпосту, але й як великого торгівельно-ремісничого центру, за рахунок розвитку виробництва. На поселенні знайдені залишки металургійного виробництва, торгівлі, іноземну кераміку та монети, що свідчить про широкі зв’язки Пересіченя з іншими регіонами.

Залишки металургійного виробництва з Китаєва, колекція з дослідження 2017 року, Інститут археології НАНУ

Це, в свою чергу, а також географічне розташування в подальшому і визначило його як значне міське утворення південної периферії Києва.

За матеріалами історико-археологічних досліджень житла посаду були двох типів: стояково-балкового та типового для більшості жител того часу – зрубного.

Фотографії зі звітів Інституту археології НАНУ про житла та печі на поселенні, 1988

Ізотов А. запропонував гіпотетичну модель функціонально-планувальної організації посаду, як двоосьову розпланувальну схему. Вона складалася із забудови по обидва боки від центральних вулиць, одна з яких пролягала по сучасній вулиці Китаївській, а друга – перпендикулярно до неї із заходу на схід. Таким чином, посад мав три яскраво виокремленні зони: житлову, розділену на два сектори вулицею, виробничу та торгівельну. В межах торгівельної зони виокремленою могла бути культова частина – древня деревяна церква на території сучасної Троїцької церкви.

Городище

За визначенням історика Михайла Брайчевського, Пересічень «замикав київську периферію на півдні» й був найважливішим з укріплених пунктів цієї системи. Його природна фортефікаційна перевага — високе плато, яри та водні перешкоди, доповнені оборонними валами, ровами, дерев’яними укріпленнями, вежами та підйомними містками. Дитинець займав вершину пагорба і був оточений кількома лініями валів. Друга лінія укріплень має назву Кром. Зв’язок між першою та другою групами відбувався через вежі, розташовані по обидва боки валу, в яких містилися ворота. Ці вежі були прорізані в південній ділянці валів та поєднувались дерев’яним підйомним містком.  Ці дві групи по всьому периметру були додатково захищені ще одним валом – Охабнем. Усі ці частини разом формували складну систему оборони, що нагадувала «орлине гніздо».

Скрін. Городище. Youtube канал Дмитра Горбатюка, документальний фільм «Закинуте середньовічне місто біля Києва! Хто його збудував? | Китаїв. Дорогами століть. Ч.1.Місто»

Л.Добровольський у своїй праці 1914 року, присвяченій детальному розбору фортифікації Китаївського городища, підкреслюючи велич його території, писав, що «площа цього городища може приблизно рахуватися рівною території, яку колись займав Київський град святого Володимира».

⛪ Від міста до скита: духовне переродження Китаєва

Після знищення Пересіченя у 1482 році татарською навалою, життя в урочищі не припинилося. Місцева топоніміка була забута і по укріпленням стародавнього городища поселення отримало назву Китаїв, ймовірно від слова “кита” – в’язка, жердет, що використовувались в конструкціях дерев’яно-земляних укріплень, які передували мурованим.

Селище Мишоловка, на думку дослідників, виникло, як спадкоємець літописного Пересіченя.

У XVII столітті на території поселення виникла Китаївська пустинь — скит для старих монахів Києво-Печерської лаври. Спочатку — дерев’яна церква на честь Сергія Радонезького. У 30–40-х роках XVII століття в печерах жив преподобний Досифей. У 1763–1768 роках замість дерев’яного храму була збудована мурована Троїцька церква за проєктом лаврського архітектора Степана Ковніра.

Фотокартка. Вид на Китаївську церкву та дзвіницю

Особливої слави пустинь зазнала завдяки своїм святим подвижникам — преподобному Серафиму Саровському і юродивому Феофілу.

До кінця XIX ст. остаточно склався архітектурний ансамбль монастирського подвір‘я, до якого увійшли цегляна Троїцька церква, 45-метрова дзвіниця, трапезна з церквами Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів — Петра, Олексія та Іони, будинок настоятеля, братський корпус, двоповерховий дім для старих священнослужителів, келійні корпуси та цегляна огорожа з економічною брамою. 

До “ Китаївсько-Голосіївської лісної дачі” входили окрім Голосіївської та Китаївської пустиней ще й хутори “Болгарський”, “Самборський”, “Ореховатиця”.

У 60-х рр. 19 ст. на Болгарському хуторі проживав у “почесному полоні влади” глава болгарської греко-католицької церкви митрополит Йосип Сокальський. Похований на кладовищі біля Спасо-Преображенського скита.

На початку ХХ ст.. в монастирі був створений сиротинець для дітей воїнів Першої Світової війни.

У 1919 році видано декрет про передачу Китаївсько-Голосіївської лісної дачі у відання НКО УСРР з наступною передачею в безпосереднє розпорядження Академії наук у Києві “(...) для устройства парка и ряда научных учреждений”.

На території колишнього Преображенського монастиря розташували Будинок відпочинку Академії наук, де відпочивали видатні науковці та діячі культури: Олена Пчілка, Микола Василенко, Наталія Полонська-Василенко, Микола Зеров, Федір Ернст, Овксентій Корчак-Чепурківський, Освальд Бурґгардт.

Наталія Полонська-Василенко та Микола Василенко, Будинок відпочинку "Преображення", 1933

Тут знайшла свій прихисток звинувачена в українському визвольному русі княгиня Віра Ґедройць, професорка та перша жінка-хірург України, що жила разом з грфинею Марією Нірод в будинку-дачі с. Мишаловка.

Віра Гедройць

Після закриття Китаївського монастиря у 1930 році територія Китаєва стала базою Всесоюзного інституту плодового та ягідного господарства. Першим його директором був Володимир Семиренко.

Володимир Симиренко з братом у саду

Будівлі монастиря віддали під Будинок інвалідів. Під час Голодомору з 1740 мешканців Мишаловки та Китаєва померло 840 чоловік, встановлено 2 пам’ятні хрести на Корчуватському та Мишаловському кладовищах. Між Болгарським та Самбурками існує, неідентифіковане на місці масове захоронення жертв Голодомору 1932-33-х рр. та вбитих німецькою окупаційною владою полонених місцевого концтабору.

У школі №122 був осередок легендарної організації "Просвіта" у Ярославському районі (у часи окупації).

У Другій світовій війні місцева родина Бобровських врятувала Рувіма Штейна, отримавши звання Праведників світу.

🖼 Китаїв у мистецтві та спогадах

Китаїв надихав митців, поетів і письменників. У 1843 році Тарас Шевченко зробив замальовку олівцем Китаївської пустині, а також він згадав її у творі «Варнак». Пізніше про ці місця писав Михайло Старицький у творі «Останні орли».

Один із найкращих живописних образів Китаєва — картина відомого художника Володимира Орловського «Дніпро» (1882).

Картина В. Орловський, «Дніпро», 1882 р.

Китаїв став місцем подій для оповідання автора, творчістю якого надихався Микола Гоголь. З різницею у декілька років Орест Сомов зі Слобожанщини та Микола Гоголь з Полтавщини переїхали до столиці імперії, щоб будувати літературну кар'єру, не забуваючи, втім, свого коріння. Орест Сомов стає однією з центральних постатей українського літературного земляцтва в Петербурзі: популяризує творчість Котляревського, записує тексти українських народних пісень, прагне зблизити Гоголя та Максимовича на ґрунті спільних для них етнографічних та фольклорних інтересів. Особливим є одне з оповідань Ореста Сомова - "Русалка" (1829 р.), адже події розгортаються у нашому Китаєві!

Максим Рильський ніжно любив своє місто і дбав про те, щоб зберегти його пам’ятки та українську мову у ньому, його вірш у 1925 році був присвячений Китаєву.

Він хмари рукавом розмаяв,
Піднявшись хвилями вершин,
Окучерявлений Китаїв,
Благоуханний сельний крин.

Крізь плісняву холодних келій,
Крізь ладан, віск і клобуки,
Як очі грішниці веселі,
Сміються роки і віки.

Хай звук заплаканої міді
Скликає згорблених ченців,
Хай спис Євстафія Плакіди
Перед хрестом закаменів,

Хай прикладаються прочани
До переляканих ікон,
Хай прорікає Первозванний
Царів, панів, корону й трон,—

Та з палицею пілігрима
У нові села й городи
Прямує тінь неутолима
Григорія Сковороди.

🏡 Китаївські дачі

У кінці ХІХ — на початку ХХ століття Китаїв був одним з найулюбленіших місць літнього відпочинку киян, справжнє курортне передмістя з дачами, садами, ставками, човнами, літнім театорм.

Бував у Китаєві Григорій Сковорода.

Дачі розташовувались вздовж сучасної Набережно-Корчуватської вулиці та частково здавались деякі будинки на Китаївській вулиці. Було влаштовано літній народний театр. Тут влаштовувались археологічні екскурсії на 150 відвідувачів, яким лекції читали найвідоміші історики свого часу.

З Хрещатика ходив пароплав до пристані в районі сьогоднішнього Корчуватого, що біля Китаєва. Відтак і дачі мали назву Китаєвські. Саме цим пароплавом добирались численні дачники до своїх літніх резиденцій, а також і просто бажаючі відпочити на природі.

Фотокартка, Пароплав прибув до зупинки Китаївської пустині, поч. XX ст.

Картина В. Орловський, «Літній день. Вид на річку», 1900і р.

У 1920-х роках Грушевський проводив тут літо, працював у тиші виноградного саду, насолоджуючись краєвидами Дніпра. Ця дача була розташована у Виноградному саду, що згадується в його листуванні та спогадах сучасників. Наприклад, у 1926 році Грушевський писав, що його гість, пастор Василь Кузів, ночував на дачі «в Виноградному саду» через сильний дощ.

Михайло Грушевський (за столом праворуч) з домашньою робітницею Мотроною Шапран (?),  донькою Катериною та відомим істориком і археологом Миколою Макаренком на дачі в Китаєві. 

Фотографія [другої половини 1920-х років]

Зразки Китаївських дач подекуди ще збереглись на вулиці Китаївській, 20-22:

Фотографія Володимира Аніскова, Будинок Герша Равицького, 2020

Поруч збереглась дача, в якій жила донька Миколи Старицького – Людмила Старицька-Черняхівська.

Фотографія  дача Людмили Старицької-Черняхівської, 2023

🌳 Природа як частина історії

Сьогодні Китаїв — це ще й природна перлина Києва. Вікові дуби, берези, метасеквойя, трьохсотлітній каштан — усі ці дерева не просто мальовничі, а й частина історії. Особливої уваги заслуговує старий дуб біля Самборського провулку.

Урочище зберегло свій природний вигляд, хоча Київ давно розрісся навколо нього. Науковці та краєзнавці ведуть боротьбу за збереження старовинного вигляду та історичних меж.

Починаючи з 1950-х років, Китаїв знову почали активно досліджувати. До нього повернулася увага київських краєзнавців — людей, які вивчають історію й культуру свого міста. Вони займалися не лише дослідженнями, а й тим, щоб зберегти пам’ятки Китаєва від забуття і руйнування. Особливо варто згадати В. Коваленка — дослідника, який у 80-90х роках зробив чимало для того, щоб археологічні пам’ятки Китаєва стали відомими широкому загалу й отримали належний захист.

Ще за радянських часів Китаїв було включено до архітектурно-археологічного заповідника. У 1979 році затверджено охоронювану територію, межі якої потребують оновлення. Пропонується включити до історичного ареалу Болгарський і Самбурський хутори, територію Преображенського скиту — щоб зберегти цілісність ансамблю.

Шлях захисту окреслили активісти (В.Коваленко, М.Михалко), що почали відстоювати Китаїв ще у кінці 80х р., запропонувавши передати увесь комплекс (городище, поселення, кургани) до Голосіївського лісництва (в майбутньому НПП "Голосіївський).

Тут розміщено одразу 2 пам’ятки національного значення (археології та архітектури, 19 пам’яток місцевого значення, 3 пам’ятки природи, 6 кладовищ, територія концтабору та місця поховання жертв Голодомору.

Сьогодні Китаїв — це місце, де зберігається пам'ять про духовність, історичні зв'язки, і разом з тим — це зелена оаза Києва, де можна доторкнутися до історії. Приїдьте сюди. Відчуйте його тишу, мудрість, силу.

Джерела:

Матеріали з Наукового архіву Інституту археології НАНУ

Ертель О. Д. Записки Київського товариства охорони пам'ятників і мистецтва // Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК). Ф. 725. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 98-105

ЦДІАК України, ф. 833, оп. 1, спр. 18, арк.1

Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей,” Арк. 132-133, 138, Цифрова бібліотека «Київ», доступний 22 квітня 2024 р., https://dlib.kiev.ua/items/show/238

І.І.Мовчан Л.Я. Степаненко "Розкопки поселення та курганів в Китаєво", Археологічні дослідження стародавнього Києва / Редкол.: П. П. Толочко (відп. ред.), Я. Є. Боровський (секретар), С. О. Висоцький, В. Й. Довженок, С. Р. Кілієвич. АН Української РСР. Інститут археології. ‒ К.: Вид-во "Наукова думка", 1976, ст. 108-109

Пеняк П. Із історії археологічних з’їздів. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.
Вип. 12. 2008. С. 435–437 https://www.inst-ukr.lviv.ua/files/12/34Penjak.pdf
Звіт про попередні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на ділянках проектування новобудов у історичній місцевості "Китаїв" (кадастрові №№8000000000:79:089:0003 та 8000000000:79:089:0001) у Голосіївському районі м. Києва у 2017 році, Інституту археології НАНУ
Мовчан І. І. Давньокиївська околиця. Акад. наук України, Ін-т археології. К. : Наукова думка, 1993

Анатолій Ізотов, Історико-містобудівне формування Китаївського комплексу в контексті розвитку києва Х – початку ХХІ століть, 2008

Матеріали з архіву Олега Сєрова, 2019

Youtube канал Дмитра Горбатюка, документальний фільм " Закинуте середньовічне місто біля Києва! Хто його збудував? | Китаїв. Дорогами століть. Ч.1.Місто", https://youtu.be/njRY6hWxI0k?si=ElxxmaltckiWghzd&t=1069

Історична правда https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/02/17/159013/

“Треба жити як можна!”: Михайло Грушевський в Китаєві. Сайт Музею М.С. Грушевського https://immh.kyiv.ua/en/treba-zhiti-yak-mozhna/

Князівський дружинник. Кінний воїн. Київська Русь Х століття” (автор реконструкції:Богдан Попов )

“Знатний воїн Русі. Руський воєвода. Доба князя Володимира Великого” (автори реконструкції: Микита Атарщиков, Юрій Ойцюсь, Микола Івко, Олександр Чесних )

Youtube канал Історія Українського Війська

Китаїв має історичну, культурну, освітню, наукову, туристичну, рекреаційну цінність. Збереження пам'ятки дозволяє проводити подальші наукові дослідження та отримувати нові відкриття про побут та звичаї населення. 

Збереження Китаївського археологічного комплексу може стати основою для розвитку культурного туризму - це підвищить не лише обізнаність про історію у населення, а й принесе економічні вигоди громаді Києва. Адже саме ця територія є однією з найцінніших - 2 пам'ятки національного значення, 19 пам'яток місцевого значення, 3 пам'ятки природи.

На мапі ми зібрали основні знакові обєкти цієї неймовірної території. Синім кольором позначили обєкти, які були знищені. Іконки містять посилання на статті.

Місцеві мешканці мікрорайонів Китаїв, Мишоловка, Самбурки, Багринова гора та мікрорайону з багатоповерхових будинків на проспекті Науки у 2016 році почули про плани забудови сусідніх з нами історичних місцевостей - Китаєва, Болгарське, Самбурки. 

Проти забудови Китаївського археологічного комплексу виступають представники професійної спільноти істориків, археологів, екологів, Офісу Генерального прокурора України, місцеві мешканці, юридичні особи - ГО "Китаєве", ГО "Громада Китаєва", ГО "Квітка Мишоловки", ГО "Порятунку Голосіїва", ГО "Екозагін", орган самоорганізації населення ОСН Вуличний комітет "Багриновий" та ін.

Позиція Міністерства культури та стратегічних комунікацій:

Більше про Китаїв:

Новини:

Що ми робимо?
 

Ми зібрали та подали колективні звернення до Офісу Генерального прокурора, НАЗК, Міністерства охорони культурної спадщини, Київської міської ради, КМДА, депутатів КМР та ВРУ.

Наша мета
 

Наша головна мета – захистити Китаївський археологічний комплекс від забудови та включити до меж НПП "Голосіївський" історичні, природні урочища Китаїв, Болгарське, Самбурки.

Незалежність
 

Місцеві мешканці не мають таких ресурсів, як девелопери, а тому і даний сайт і соціальні мережі і всю діяльність щодо захисту наших територій ми ведемо виключно на волонтерських засадах за власний кошт. При цьому, у нас немає жодного єдиного центру прийняття рішень, а отже, кожна група людей діє в межах нашої загальної мети автономно та незалежно.

Напишіть якщо ви готові допомогти як волонтер та ходити з нами на суди, якщо готові долучитись до поширення інформації, до написання листів депутатам, до організації заходів: gromada.kytayiv@gmail.com

Китаївський археологічний комплекс є пам'яткою національного значення, держава у 1965 році взяла зобов'язання його зберігати. Китаївський комплекс є свідком історії пізньотрипільського, давньоруського та литовського часу, що робить його важливим для розуміння історії нашої країни.