Кладовища-привиди Китаєва
Старе сільське Мишаловське кладовище
Розташування: на захід від Китаївської церкви
Адреса: вул. Ягідна, 27
Поховання: XІX-ХХ століття
Кількість могил: ?
Площа: 0,334 га
Тип: закрите
Статус: земельна ділянка під кладовище
Так зване Старе Мишоловське кладовище - місце поховання для жителів селища Мишаловка. Одне з повністю закритих. За згадками старожилів Корчуватого, батьки та діди с. Мишаловка були поховані на даному цвинтарі до Другої світової війни.
На мапі позначено межі земельних угідь Києво-Печерської Лаври. Бачимо, що кладовище Мишаловки тут не позначили:
Завдяки знахідкам в архівах українського історика Олександра Алфьорова, стало відомо, що:
"9 березня 1870 р. було завершено будівництво Цвинтарної церкви. Тоді вона мала назву Всехсвятської. Та освятили її вже як Спасо-Преображенську. Це була церква при кладовищі, де мали б ховати лаврську братію та, у окремих випадках, їх родичів. При церкві зробили величезну територію кладовища, яке оточили парканом. Ця територія згодом перекрила прямий шлях мишаловців до їхнього "сільського цвинтаря" (завдячуючи чому ми отримуємо відомості про те, де знаходився цей цвинтар у 19 ст.). І єдиний шлях залишився через глибокий рівчак, який обводив лаврські землі від мишаловських.
1 листопада 1889 року мишаловці написали прохання на те, щоби побудувати міст через рівчак та свою браму з калиткою, щоб заходити до себе на цвинтар. Від мишаловців це клопотання підписали Яків Лопушенко, Дмитро Галушка, Симон Капшученко, Воніфатій Коваленко, Даниїл Качур, Степан Поліщук, Трифон Музиченко - а за них "не грамотних і за себе, підписалися" Олександр Фуртатенко, Іван Ткаченко та Кузьма Соловей".
На Мишаловському кладовищі є поховання Другої світової війни. Є дані про те, що саме на даний цвинтар перенесено було могили при ліквідації кладовища біля Голосіївського проспекту. Багато табличок вже не містять написів. Масово зустрічаються таблички 40х років ХХ ст. Візуально спостерігається до 100 могил, хоча у документах зазначено цифру у 9 разів більшу - 940.
Як зазначає відомий києвознавець Антон Короб, є хрести ще з царських часів (два ковано-кльопані та один литий), є старі деревʼяні (нижче частна фотографій з посту Антона Короба). Територія мальовнича - цвинтар розташовано на терасах по крутосхилу гори.
У 2008 році на кладовищі встановлено меморіальний хрест в память про жертв голодомору.