Будинок для відпочинку науковців НАНУ "Преображення"

У 1921 році монастирське майно Свято-Преображенської пустині (крім самого храму) перейшло у відання Губернського земельного відділу.

 

Планували влаштувати санаторій на 15 кімнат. Лаврська братія вирішила, що краще спробувати передати свої колишні приміщення громадській організації - Комітету з покращення побуту вчених і домовилась про влаштування у пустині будинку для відпочинку науковців. Розрахунок був на те, що сусідство з людьми інтелігентними дозволило б продовжити службу в монастирі.

 

Проте політика радянської влади продиктувала свої умови - незабаром нові сусіди повністю зайняли території колишніх господарів, а через 17 років храм було взагалі підірвано.

Звертаємось до мера столиці, до кожного депутата Київради та вимагаємо негайно повернути землі Китаївського поселення у державну власність. Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам’ятки археології можуть перебувати лише у державній власності.

 

Держава ратифікувала міжнародні конвенції, яких, яккраїна-кандидат на вступ до ЄС Україна повинна дотримуватись: Конвенції про охорону археологічної спадщини Європи, Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, Європейської ландшафтної конвенції. Президент України відповідно до ст.102 Конституції України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття членства України в ЄС. Ігнорування мінародних конвенцій може призвести не лише до втрати нашої спадщини, а й до непередбачуваних репутаційних втрат на європейському та світовому рівні.

 

Ми - це команда небайдужних громадян, місцевих мешканців, фахівців, яких об'єднала спільна мета збереження Китаївського археологічного комплексу.

Ми створили петицію №12696 "Захистити від забудови Поселення часів Київської Русі в урочищі Китаїв!!!", що стала найбільш рейтинговою за останні роки!

За 12 днів петицію підтримали 8692 киян, мер Віталій Кличко петицію НЕ ПІДТРИМАВ.

4 липня 2024 року депутати Київради віддали під забудову ТРЦ, паркінгів, житла земельні ділянки біля Китаєва, а саме - в урочищах Болгарське та Самбурки.
 

Якщо розглянути, наприклад, Болгарське, то "за" було 70 депутатів:
 

ЄС дали 10 з 31

УДАР дали 22 з 29

Єдність жали 12 з 14

Батьківщина 12 з 12

Слуга народу 0 з 12

Голос дали 3 з 8

Платформа за життя 5 з 6

Позафракційні 5 з 8



Наприклад, як голосували депутати Голосіївського району за оренду Болгарського:
 

Андрусишин - не голосував

Іванченко - не голосував

Калініченко - не голосував

Ковалевська - не голосувала

Чайка - не голосувала

Прокопів - не голосував

Хацевич - утримався
 

Шпак - "проти"
 

Вітренко - ...

Пинзеник - ...

Шовковський - ...
 

Галайчук - "за"

Козак - "за"

Ярош - "за"

Мамоян - "за"

Плужник" - "за"

"Китаїв. Дорогами століть" - це двохсерійний фільм, присвячений археологічним і архітектурним пам'яткам історичної місцевості Китаїв, що розташована на південній околиці Києва. Це - спільний проект Дмитра Горбатюка і ТОВ "Національна кінематека України":

Дякуємо Oleksandra Ivanova, Тім Гордієнко та Іван Зоценко та проєкту Archaic за можливість усім побачити речі з Китаєва.

Артефакти, що зберігаються в Наукових фондах Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU:

Знати куди ми йдемо можливо лише тоді, коли знаємо звідки прийшли. Археологія - це ключ до більшого розуміння своєї історії. Ми не маємо права перед нащадками втратити таке цінне джерело знань - цілісний Китаївський археологічний комлекс, що крізь 1000 років доніс свої таємниці.


Ви також можете допомогти та долучитись поширенням інформації, залученням інших громадян, відвідуванням судових засідань.

 

Дізнатись як >>

Мапа, 1946 рік

У 1921 році монастирське майно Свято-Преображенської пустині (крім самого храму) перейшло у відання Губернського земельного відділу.

 

Планували влаштувати санаторій на 15 кімнат. Лаврська братія вирішила, що краще спробувати передати свої колишні приміщення громадській організації - Комітету з покращення побуту вчених і домовилась про влаштування у пустині будинку для відпочинку науковців. Розрахунок був на те, що сусідство з людьми інтелігентними дозволило б продовжити службу в монастирі.

 

Проте політика радянської влади продиктувала свої умови - незабаром нові сусіди повністю зайняли території колишніх господарів, а через 17 років храм було взагалі підірвано.

 

Відомі українці, що бували у Будинку для відпочинку науковців ВУАН:

Микола Василенко

Перший Президент ВУАН

Наталія Полонська-Василенко

Історикиня, авторка книг, археолог

Людмила Старицька-Черняхівська

Письменниця

Микола Зеров

Поет, лідер "неокласиків"