Комплекс пам'яток на території Китаївського історичного ареалу

Китаївський історичний ареал - частина Києва, що зберегла свій старовинний вигляд, це територія, що включає історичне поселення Китаїв і розташована в Голосіївському районі. Ареал має підкреслено ландшафтний характер, сформований красивим хвилястим ландшафтом, з лісами, галявинами, ставками.

Сукупно з пам’ятками архітектури і археології ареал становить один з найцінніших історичних районів Києва.

На території Китаївського історичного ареалу знаходяться:

«Китаївське городище і курганний могильник» - пам’ятка археології національного значення, занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та присвоєно охоронний номер 260026-Н, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №928.

На території пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник» розташована пам’ятка архітектури національного значення «Троїцька церква» (вул. Китаївська, 15; Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. № 970, охоронний № 38).

На території пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник» розташовано усього 19 об’єктів культурної спадщини. Місцезнаходження: вул. Китаївська, 15.

Відповідно до наказу Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 10/38-11 віднесено пам'ятки:

• Монастир «Китаївська пустинь» (архітектура та містобудування);
• «Церква 12-ти апостолів з трапезною /корпус 4/» (архітектура та містобудування);
• «Келійний корпус між трапезною та дзвіницею (корпус 4 а)» (архітектура та містобудування);
• «Келії з кухнею (корпус № 5)» (архітектура та містобудування);
• «Хлібопекарня (корпус 5-а)» (архітектура та містобудування);
• «Дзвіниця Троїцької церкви (фундаменти)» (археологія). Внесено до Державного реєстру пам'яток місцевого значення, затверджено згідно Наказу МКІП від 05.07.2021 № 360, охоронний № 3120-Кв;
• «Будинок настоятеля пустині» (архітектура та містобудування);
• «Корпус «старий» келійний /корпус 2/» (архітектура та містобудування);
• «Братська лазня (корпус № 11)» (архітектура та містобудування);
• «Корпус «новий» келійний /корпус 3/» (архітектура та містобудування);
• «Могила Модеста» (історія);
• «Могила Яценка Іполита» (історія);
• «Могила Досифея (Тяпкіної Дар’ї Василівни)» (історія);
• «Корпус “старий” шпиталю» (вул. Китаївська, 32/2; архітектура та містобудування; наказ Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.06.2011 № 10/34-11);
• «Корпус житловий на господарчому дворі» (вул. Китаївська, 32; архітектура та містобудування; наказ Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 10/38-11);
• «Завод свічковий» (вул. Китаївська, 32; архітектура та містобудування; наказ Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 10/38-11);
• «Корпус “новий” шпиталю (корпус № 3)» (вул. Китаївська, 32/1; архітектура та містобудування; наказ Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 10/38-11);
• «Будинок-дача Грушевського М. С.» (вул. Китаївська, 13/7; історія; наказ Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 р. № 10/38 11).

У Державний реєстр нерухомих пам’яток України, окрім дзвіниці, досі жодний з 18 об'єктів не внесено! 

На території пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник» розташовані 2 пам’ятки природи місцевого значення: 5 софор японських віком 150 років, біля Троїцької церкви росте каштан Петра Могили - ботанічна пам'ятка природи. За легендою, був посаджений київським митрополитом Петром Могилою, але вік дерева не відповідає рокам життя митрополита. Найстаріший та найбільший каштан Києва. Його вік - близько 350 років, діаметр стовбура - 1,1 м, висота - 25 м. 

Частина території пам’ятки розташована в межах парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський ліс» (постанова колегії Державного комітету Ради Міністрів УРСР по охороні природи від 26.07.1972 № 22, постанова Державного Комітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990 № 18). В цій частині знаходиться 1 пам’ятка природи місцевого значення - «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду ставків» (рішення Київської міської ради від 02.12.1999 № 147/649).

Цінність Китаївського археологічного комплексу

Китаївське городище було одним з важливих оборонних пунктів, що захищали південні підступи до Києва.

Характер укріплень Китаївського городища значною мірою відповідає топографічним умовам місцевості. Природна крутизна схилів, панівне положення підвищення над оточуючою територією та штучні укріплення робили його неприступною фортецею.

Більшість дослідників ототожнюють археологічний комлекс (городище, поселення, курганний могильник) із залишками давнього міста Пересічень, яке згадується у писемних джерелах 1154, 1161 років.

Поруч із такими київськими передмістями, як Вишгород і Білгород, Пересічень був важливим південним форпостом у системі оборони Києва від нападів степових орд. Місто безпосередньо пов'язане із розбудовою князем Володимиром оборонної системи давноруської столиці, воно займало важливу стратегічну позицію, контролювало дніпровський водний шлях і шлях суходолом із Києва на південь.

Князь Володимир Великий

На відміну від Пересічня, усі інші зазначені території давньоруських міст на сьогодні поглинуті населеними пунктами та впродовж їх існування неодноразово зазнавали містобудівних перетворень. Через це вони втратили свою цілісність та не є повноцінними історико-ландшафтними комплексами.

Китаївський археологічний комплекс за останню тисячу років майже не зазнав змін, що на території міста Києва можна вважати великою вдачею. В автентичному стані зберіглась фортеця комплексу (із більш ніж кілометровою довжиною укріплень), 378 курганів Х-ХІ ст., та майже повністю (не враховуючи територію Китаївського чоловічого монастиря) зберіглась територія самого міста (поселення або посаду). Загальна територія комплексу складає 75 га. 

Думки археологів, архітекторів, науковців, пам'яткознавців про Китаївський археологічний комплекс: