Китаївський археологічний комплекс: складові елементи

Поселення

Довідка

Поселення або Посад – термін, що означає передмістя («предградья») міст Давньої Русі та середньовічної України. Відігравав роль ремісничо–торгівельної та житлової частина міста. 

Саме слово «посад» вживається виключно в літописанні Новгорода Великого та північно–східної Русі, звідки й було запозичене істориками ХІХ ст. Південноруські літописи знають термін «окольний город», «подол». 

Посад перебував поза основними міськими фортифікаціями («градом") і часом мав власні укріплення полегшеного типу. Посад іноді називали "подолом" завдяки його розташуванню нижче дитинця, який прагнули будувати на на більш захищених, підвищених ділянках. 

На посаді мешкали, окрім звичайних містян, ремісники й купці. У ряді давньоруських міст на посаді розташовувались двори бояр. На поселеннях зазвичай концентруються майстерні ремісників, чиє виробництво було пов'язане з вогнем, насамперед, ковалів і гончарів.

Бібліографічне посилання: 
Котляр М.Ф., Плахонін А.Г. ПОСАД [Електронний ресурс] . Інститут історії України НАН України URL: http://www.history.org.ua/?termin=Posad

Донедавна одним з основних факторів виникнення поселенської структури була наявність води.

Початок заселення території довкола Китаївського струмка припадає на початок III тисячоліття до н.е., коли на цій території оселяються носії трипільської культури. Пізніше ця територія не один раз привертає увагу давнього населення України. В Китаївському урочищі та довкола нього (Корчувате, Пирогів, Віта-Литовська) археологи фіксують рештки поселень доби бронзи, раннього залізного віку та доби середньовіччя. Проте, всі ці поселення займали невеликі площі та не існували постійно. Лише з середини Х ст. на цій території, окрім поселенської структури, виникають потужні укріплення та курганні могильники (низка вчених вважає, що укріплення Китаївського городища можуть відноситися до Зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е. – ІІ н.е.), але ця гіпотеза потребує додаткових доказів). З цього періоду Китаївське поселення перетворюється на місто.

Саме Китаївський археологічний комплекс більшість вчених (Максимович, Антонович, Мовчан) асоціюють з літописним Пересіченем. Про дослідження даного питання докладно описано у статті Дмитра Вортмана "Китаїв і літописний Пересічень" (Наукові записки НаУКМА : Історія. - 1998. - Т. 3. - С. 12-17).

Загальна площа міста із всіма складовими складає 75 га. Для порівняння, площа Києва того часу – до 400 га, Білгорода – 100 га, Вишгорода – до 50 га.

Ці умови дали змогу при мінімальному втручанні в природне середовище сформувати планувальну структуру міста з розвинутою фортифікаційною системою. 

Подальший розвиток Пересіченя, відбувався вже не тільки як форпосту, але й як великого торгівельно–ремісничого центру, за рахунок розвитку виробництва.

Це, в свою чергу, а також географічне розташування в подальшому і визначило його як значне міське утворення південної периферії Києва.

Важливим джерелом для реконструкції способу життя та економіки давнього Пересіченя є саме речові знахідки. Звичайно серед них переважає керамічний матеріал, оскільки кераміка була найбільш вживаним предметом і постійно потребував оновлення через свою крихкість.  

Візантійські амфори з графіті та візантійський фоліс демонструють розвиток торгівлі в місті, оскільки є предметами імпорту. 

Знахідки предметів особистого благочестя, а точніше, натільних хрестів та малого енколпіону (ХІІ–ХІІІ ст.) не тільки вказують нам на високий технологічний рівень ювелірного виробництва в регіоні, а й демонструють духовну культуру давнього населення міста.

Плінфа (цегла, з якої будували церкви) доби Київської Русі, що була виявлена на пам’ятці, може вказувати на розташування тут мурованого храму. Цікавим є те, що на одному з фрагментів плінфи виявлено відбиток пальця майстра, який займався її виробництвом.

Прямий зв’язок із князівською та церковною владою підтверджують знахідки князівських та церковних свинцевих печаток на посаді міста.

Окрім цього виявлена велика кількість прикрас (фібули, браслети, намиста і т.д.), інструментів (ножиці, ножі), речей утілитарного призначення (цвяхи, оковки). 

Колекція археологічних знахідок з території Китаївського поселення, що зберігаються в фондах Наукового архіву Інституту археології НАНУ та фондах Музею історії Києва

Окрему увагу слід приділити решткам ремісничого виробництва, оскільки саме ремісництво і торгівля відрізняють міста від сіл, економіка яких базувалась на виробництві сільськогосподарської продукції чи видобутку ресурсів.

На території Китаєва виявлено ведику кількість слідів металообробки. При цьому, це не тільки відходи виробництва (виплески, шлаки, брак і т.д.), а й самі виробничі споруди (горни).

Команда Archaic долучилася до підтримки ініціативи Захистимо Китаїв - Save Kytayiv  #savekytayiv та оцифрувала низку артефактів: хрест енколпіон ХІ-ХІІІ ст., натільний хрест з емалями ХІ-ХІІІ ст., фрагмент плінфи з відбитком пальця майстра. ХІ-ХІІ ст., горщик другої половини Х ст., кістяні астрагали з орнаментом ХІ-ХІІІ ст. 

Артефакти з Китаївського поселення зберігаються в Наукових фондах Інституту археології НАН України

Подивитись колекцію в 3d: https://sketchfab.com/lab_archaic/collections/save-kytayiv 

Починаючи з 1874 року на складових об'єктах пам'ятки археології неодноразово проводились розвідки та невеликі розкопки: досліджувались окремі ділянки (посаду, поховання на могильнику, печери, залишки укріплень). 

Вперше на Китаївський могильник звернув увагу Д. Я. Самоквасов, який під час роботи III археологічного з’їзду розкопав тут чотири кургани. У 1886 та 1899 рр. В. В. Хвойка та В. А. Городцов розкопали ще сім курганів. А також в 1886 році В.Б.Антонович дослідив кургани та печери, про що подав дані у своїй праці 1895 року - "Археологічна карта Київської губернії". Результати досліджень пам'ятки відображені були у різних документах і звітах, зокрема, і таких, як "Діяльність Київського товариства охорони пам'яток старовини та мистецтва" у 1910 році.

В 1911-1913 роках працівником Київського банку Олександром Ертелем було здійснено археологічні розкопки у Китаєві, про що в газеті "Киевлянин" була надрукована велика стаття.

У 1946 році під керівництвом академіка Петра Єфименка (директор Інституту Археології АН УРСР, почесний член Королівського Антропологічного Товариства в Лондоні) організовано багаторічну експедицію «Великий Київ», метою якої було виявлення та дослідження археологічних пам’яток Київщини.

У 1947 році в рамках даної експедиції археолог Надія Лінка виявила перше житло давньоруської доби у зрізі біля дороги по вулиці Китаївській.

У 1973, 1988, 1998 рр. досліджував Китаївський археологічний комплекс Іван Мовчан - відомий український археолог, дослідник археології та історії стародавнього Києва.

У 1976 році вийшла книга під редакцією П.П. Толочка "Археологічні дослідження стародавнього Києва", де було розміщено статтю авторів І.І.Мовчана, Л.Я. Степаненко "Розкопки поселення та курганів в Китаєво".

Іван Мовчан залишив цікаві та багаті на інформацію звіти про Китаївське поселення. Дуже цінним джерелом також є його наукова праця "Давнокиївська околиця", де дуже детально описаний Китаївський археологічний комплекс та особливо - територія поселення.

Розкопками та розвідками встановлено найраніший період виникнення та існування Китаївського поселення. В південно–західній його частині на площі близько 8 га зустрічається ліпна кераміка червоного кольору з домішками у тісті значної кількості великого піску, що датується VIII–IX ст.

Другий етап дальшого розвитку селища необхідно пов'язувати з виникненням тут десь у середині X ст. цитаделі, залишки оборонних споруд якої виявлено розкопками.

Співставлення плану з книги Мовчан І. І. Давньокиївська околиця. Акад. наук України, Ін-т археології. К. : Наукова думка, 1993 та сучасної мапи

Тут траплялись значна кількість гончарних горщиків, товстостінних амфор, уламки корчаги, фрагменти ліпного посуду червоного кольору, шиферних прясел, значну кількість обрізків тонких бронзових платівок, дротинок, уламок наместини бірюзово-блакитного кольору, гральні кістки.

У зв'язку з дослідженням рову став зрозумілим виявлений будівельниками обєкт, що раніше трактувався, як великих розмірів яма господарського призначення. Рів, що простежується протягом близько 50 метрів, існував на Китаївському селища в Х-поч. ХІ ст. Його напрямок показує, що оборонна споруда відокремлювала невелику площу (близько 1,5 га) мису, утвореного вигином струмка. Необхідність в існуванні цієї укріпленої частини поселення відпала після спорудження наприкінці Х ст. могутніх валів та ровів. Територія колишньої фортеці увійшла до складу посаду Китаївського городища.

Археологічні дослідження показали, що у Х ст. його територія не обмежувалась укріпленою частиною, будівлі ціього часу виявлено й поза межами цитаделі.

Співставлення даних з плану селища на сучасній мапі та плану в книзі Мовчан І. І. Давньокиївська околиця. Акад. наук України, Ін-т археології. К. : Наукова думка, 1993

У 1987-1988 роках розкопки вперше дали важливий матеріал для з'ясування характеру масової забудови посаду:

Надзвичайно цікавими є фотографії розкопаних залишків жител Китаївського поселення у 1988 році:

Матеріали з Наукового архіву Інституту археології НАНУ

На відео нижче представлено реконструкцію середньостатистичної міської садиби давньоруського часу, яку можна побачити у документальному фільмі "Середньовічний Київ. Яким був насправді? | Київ тисячолітній. Місто, де починалась історія Русі.Ч.3." на Youtube каналі Дмитра Горбатюка:

Реконструкція середньостатистичної садиби давньоруського часу

В рамках проєкту «Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці» створили 3D-модель давнього Звенигорода.

Нижче представлена ілюстрація того, як міг виглядати посад часів Київської Русі:

Реконструкція посаду древнього Звенигорода

У 2017 році Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАНУ проводила попередні археологічні дослідження (розвідки) на ділянках проектування новобудов (кадастрові №№ 8000000000:79:089:0003 та 8000000000:79:089:0001) в урочищі Китаїв.

Звіт про попередні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на ділянках проектування
новобудов у історичній місцевості "Китаїв" (кадастрові №№8000000000:79:089:0003 та 8000000000:79:089:0001)
у Голосіївському районі м. Києва у 2017 році, Інституту археології НАНУ

Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАНУ виявила багату колекцію артефактів різних археологічних періодів.

Знайдено фрагменти характерні для столового та кухонного посуду поселень пізнього етапу Трипільської культури, що свідчить про існування тут групи невеликих поселень. При цьому, найбільш масова група матеріалу – це фрагменти кераміки давньоруського часу. Окрім цікавої колекції археологічного матеріалу, основним висновком робіт стала карта поширення археологічного культурного шару. Вперше вдалося повністю, за допомогою методу шурфовки, точно встановити межі та розміри посаду давньоруського міста. Отримати характеристику про потужність його культурно-хронологічних горизонтів та оцінити втрати нанесені пам’ятці через ведення на цій території господарської діяльності. 

Звіт про попередні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на ділянках проектування новобудов у історичній місцевості "Китаїв" (кадастрові №№8000000000:79:089:0003 та 8000000000:79:089:0001) у Голосіївському районі м. Києва у 2017 році, Інституту археології НАНУ

За результатами археологічних досліджень 2017 року архітектурно-археологічною експедицією ІА НАНУ було складено карту-схему меж та складових елементів Китаївського археологічного комплексу.

Звіт про попередні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на ділянках проектування новобудов у історичній місцевості "Китаїв" (кадастрові №№8000000000:79:089:0003 та 8000000000:79:089:0001) у Голосіївському районі м. Києва у 2017 році, Інституту археології НАНУ

За результатами даних досліджень встановлено межі Китаївського археологічного комплексу:
 

1. Берег Китаївського струмка визначає південну (південно-східну) межу поселення.

2. Північно-східна межа проходить в районі будинку №48 по вул. Пирогівський шлях.

3. Північною межею слугує вул. Китаївська, далі на захід вул. Ягідна.

4. Південно-західний кордон поселення обмежений краєм Голосіївського лісу в районі дитячого садочку. Далі межа поселення йде на північний схід через поле і виходить по діагоналі на вул. Ягідну в районі будинку №16.

Джерела:

Матеріали з Наукового архіву Інституту археології НАНУ

Ертель О. Д. Записки Київського товариства охорони пам'ятників і мистецтва // Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК). Ф. 725. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 98-105

ЦДІАК України, ф. 833, оп. 1, спр. 18, арк.1

Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей,” Арк. 132-133, 138, Цифрова бібліотека «Київ», доступний 22 квітня 2024 р., https://dlib.kiev.ua/items/show/238

І.І.Мовчан Л.Я. Степаненко "Розкопки поселення та курганів в Китаєво", Археологічні дослідження стародавнього Києва / Редкол.: П. П. Толочко (відп. ред.), Я. Є. Боровський (секретар), С. О. Висоцький, В. Й. Довженок, С. Р. Кілієвич. АН Української РСР. Інститут археології. ‒ К.: Вид-во "Наукова думка", 1976, ст. 108-109

Пеняк П. Із історії археологічних з’їздів. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.
Вип. 12. 2008. С. 435–437 https://www.inst-ukr.lviv.ua/files/12/34Penjak.pdf
Звіт про попередні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на ділянках проектування новобудов у історичній місцевості "Китаїв" (кадастрові №№8000000000:79:089:0003 та 8000000000:79:089:0001) у Голосіївському районі м. Києва у 2017 році, Інституту археології НАНУ
Стаття "Пішов з життя видатний київський археолог Іван Мовчан", газета "Вечірній Київ", 17 січня 2024
Мовчан І. І. Давньокиївська околиця. Акад. наук України, Ін-т археології. К. : Наукова думка, 1993

Анатолій Ізотов, Історико-містобудівне формування Китаївського комплексу в контексті розвитку києва Х – початку ХХІ століть, 2008

Древній Звенигород відтворили в 3D. Стаття https://zbruc.eu/node/93185

Youtube канал Дмитра Горбатюка, документальний фільм "Середньовічний Київ. Яким був насправді? | Київ тисячолітній. Місто, де починалась історія Русі.Ч.3.", https://youtu.be/njRY6hWxI0k?si=ElxxmaltckiWghzd&t=1069

Детально про інші складові елементи Китаївського археологічного комплексу:

2023-2024, Редакційна команда  "Захистимо Китаїв". Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Захистимо Китаїв" не нижче третього абзацу.