Китаївський археологічний комплекс ІХ-ХІІІ ст. може мати подвійний захист від забудови
Шлях захисту окреслили активісти, що почали відстоювати Китаїв ще у 80х роках, запропонувавши передати увесь комплекс (городище, поселення, кургани) до Голосіївського лісництва (в майбутньому НПП "Голосіївський).
Вперше створити (на місці Голосіївського лісництва) Національний природний парк «Голосіївський» запропонував у 1987 році дисидент, відомий "адвокат Голосіївського лісу" Михайло Юхимович Михалко, засновник громадської організації «Спілка порятунку Голосіїва».
Думка екологів та пам'яткоохоронців співпала
Китаїв, Буряківщина, Самбурки мали увійти до складу парку "Голосіївський" ще у 1994 році -
відомий "адвокат Голосіївського лісу" Михайло Юхимович Михалко, засновник громадської організації «Спілка порятунку Голосіїва»
Китаїв має бути включений до Голосіївського лісництва (тепер НПП "Голосіївський") -
пам'яткоохоронець Віталій Дмитрович Коваленко,
член УТОПІКу м. Київ
З точки зору охорони та збереження історичних територій, фахівці Інституту історії НАНУ відповіли:
"Унікальний ландшафт в межах урочища Китаєва та територій, які межують з ним і зберегли свій первозданний вигляд від прадавніх часів, ... необхідно зберегти. Для збереження культурної спадщини та історичної місцевості Болгарського та Самбурського хуторів слід провести коригування меж Китаївського історичного ареалу, включивши до його складу ці території".
На підтвердження маємо лист:
Необхідно додати, що проти входження Китаєва до НПП "Голосіївський" не заперечує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, листом нас було повідомлено про це:
Про НПП "Голосіївський"
У 1988 році Спілка порятунку Голосіїва" домоглися прийняття Радою Міністрів УРСР «доручення» виконкому Київради підготувати документи на створення НПП «Голосіївський ліс»
Подальша хронологія процесу створення НПП «Голосіївський» була наступною:
1993.05. – клопотання УЕА «Зелений світ» (осередком якого була ГО «Спілка порятунку Голосіїва») про необхідність створення НПП;
1993.10. – спеціальна комісія з проблем Голосієва (створена на клопотання ГО «Спілка порятунку Голосіїва»)
Київрадою було прийнято Рішення від 17.02.1994 № 14 "Про створення, резервування та збереження територій і об'єктів природно-заповідного фонду в м. Києві" на виконання Указу Президента України "Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду України" від 8 вересня 1993 року N 362/93 та погодила проект Указу Президента України "Про створення національного природного парку "Голосіївський".
Згідно до Додатку N 1 Перелік територій, на основі яких створюється національний природний парк "Голосіївський": Урочище "Китаєве" 21,7 га, Урочище "Буряківщина" 3,8 га, Урочище "Самбурки" 24,6 га.
1999 – підготовка з затримкою проекту організації РЛП «Голосіївський»;
2001 – підготовка з затримкою проекту створення НПП «Голосіївський»;
На плані меж у 2001 році урочища вказані під №30:
2003 – реорганізація РЛП «Голосіївський» в 1-шу чергу РЛП «Голосіїв»;
2006 - доручення Президента України про прискорення робіт по створенню НПП, погодження НПП Києвом.
2007 - НПП «Голосіївський» створений Указом Президента України № 794 від 27.08.2007 р. на площі 4525,52 га в межах Голосіївського району м. Києва.
2014 - Указом Президента України від 01.05.2014 р. № 446/2014 територію Парку було розширено на 6462,62 га за рахунок земель КП «Святошинське лісопаркове господарство» без вилучення у землекористувача.
Історію трохи пояснює Експертний висновок щодо розширення меж території національного природного парку (НПП) «Голосіївський», що складений фахівцями Інституту зоології імені І.І.Шмальгаузена НАН України (грудень 2010):
"Користувачі та власники проектованих до НПП ділянок у 1993 році дали згоду на входження в нього. Рішенням Київради №14 від 2.12.1994 р, під створення НПП зарезервовано всі землі на площі 11 000 га. Проте створення НПП зустріло певний спротив з боку крівництва м.Києва. Тоді, в якості компромісного варіанту, було створено Регіональний ландшафтний парк (РЛП) «Голосіївський», площею 11 000 гектарів. Його територія поглинула всі проектовані до НПП землі, що знаходяться в адміністративних межах Києва. Вже у 1999 році Київською міською ррадою прийняте нове про реорганізацію РЛП, в результаті якого площа РЛП склала 5 600 га. Лише 9 березня 2006 року, Київрада прийняла рішення про погодження створення на землях м. Києва саме національного природного парку «Голосіївський». Рішення про погодження поширилось лише на територію існуючого на цей момент РЛП (та й то — дещо урізану версію)."
Отже, на сьогодні урочища Китаїв, Самбурки та Болгарське досі не увійшли до складу НПП "Голосіївський" та мають увійти до нього, як 2-га черга
Громада протягом останніх десятиліть наполегливо ходила на особисті прийоми до керівників відповідних установ, щоб захистити дані урочища та якнайшвидше включити їх до меж ПНН "Голосіївський"
Одним з рушіїв та натхненників, адвокатом Голосіївського лісу, прикладом для всіх активістів був і залишається Михайло Юхимович Михалко.
Михайло Юхимович Михалко всі ці роки неодмінно захищав наш ліс. В тому числі голосіївські урочища - Китаїв, Самбурки, Болгарське стали питанням, де громада разом з Михайлом Юхимичем зробила дуже багато непомітної роботи, але робила це вперто та методично для збереження Голосіївського парку.
Подяка та шана таким активістам!
У 2020 році отримано погодження на включення урочищ в Китаєві, Болгарському, Самбурках від Міністерства енергетики та захисту довкілля України №26/1.4-14.2-14574 від 03.06.2020 на включення до складу НПП "Голосіївський":
Чи існують в Україні приклади співіснування національного парку
та памятки археології національного значення?
Так!
І перший же приклад - це частина самого Китаївського археологічного комплексу та НПП "Голосіївський", бо городище та кургани вже є у складі парку!
Іншим цікавим прикладом є Мезинський національний природний парк. Він багатий на археологічні пам'ятки.
Тут знайшли унікальну палеолітичну стоянку віком близько 20 тисяч років, залишки житла, збудованого з кісток мамонта, а також мистецькі вироби: статуетки, фігурки тварин, прикраси.
Чи планує національний природний парк розширити межі та включити Китаївське поселення - частину памятки археології національного значення?
Ландшафт Китаївського археологічного комплексу на межі з НПП "Голосіївський":
Довгостроковими цілями охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об’єктів Національного природного парку "Голосіївський" є:
- збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природних об'єктів північної частини Лісостепу та Київського Полісся, включаючи підтримання та забезпечення екологічної природної рівноваги в регіоні;
- створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об'єктів;
- організація та здійснення наукових досліджень, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття;
- проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.
Таким чином, включення до меж Парку частини пам'ятки археології в Китаєві стане додатковим, подвійним захистом від забудови.
Позиція Національного природного парку "Голосіївський" викладена у затвердженому Міндовкілля Проєкті організації парку та планах з розвитку парку у 2023 році:
Очікуємо, що депутати Київради не продовжуватимуть оренду ПРАТ "Київська овочева фабрика" та приймуть Рішення про погодження розширення НПП “Голосіївський” на землях в межах урочищ Китаїв, Болгарське, Самбурки у Голосіївському районі міста Києва загальною площею 58 га, враховуючи, що є для цього підстави:
- Додаток 1 до Рішення від 17.02.1994 № 14 "Про створення, резервування та збереження територій і об'єктів природно-заповідного фонду в м. Києві" Перелік територій, на основі яких створюється національний природний парк "Голосіївський": Урочище "Китаєве" 21,7 га, Урочище "Буряківщина" 3,8 га, Урочище "Самбурки" 24,6 га;
- погодження Міністерства енергетики та захисту довкілля України №26/1.4-14.2-14574 від 03.06.2020;
- проєкт організації розвитку НПП "Голосіївський" щодо розширення меж, затверджені Міністерством енергетики та захисту довкілля від 13.04.2023.
Чому важливо розширити межі Національного природного парку
та включити Китаїв, Болгарське, Самбурки?
1. Війна йде за сенси. Настав час повертати своє - історію, героїв, території. Усе це неможливо уявити без збереження наявних пам'яток археології. Таких як Китаїв. Адже тут поєднується історія часів трипільської культури, скіфів та Русі.
Департамент охорони культурної спадщини не заперечив проти входження урочищ Китаїв-Болгарське-Самбурки до меж парку, а Інститут історії НАНУ підкреслив те, що всі ці три урочища необхідно зберігати.
2. Війна йде за цінності. Природний куточок прямо посеред столиці - справжнє диво. В урочищах Китаїв-Болгарське-Самбурки природа ніби завмерла. Мінімальний антропогенний вплив впродовж століть став основою для збереження тут майже дикої природи.
У спеціалізованому виданні НПП "Голосіївський" “Літопис природи. Том XІV” йдеться про те, що “дані ділянки (ред. - Китаїв) мають велику природну та історико-культурну значущість, рекреаційно-туристичний потенціал. Вони збереглися у відносно природному стані та є лучними ділянками з різним ценотичним різноманіттям і рідкісними видами Adonis vernalis L., Staphylea pinnata L., Jovibarba sobolifera (Sims.).
Зараз ці території доступні абсолютно усім киянам та гостям столиці. У випадку забудови невідомо чи залишится доступ вільним, адже є приклади, де мешканці житлових комплексів не воліють бути відкритими для пересування іншими мешканцями міста. Також потенційний антропогенний вплив може бути високим, що може негативно вплинути на об'єкт природо-заповідного фонду.
3. Потенційний колапс соціальної та транспортної інфраструктури у випадку забудови. Величезною проблемою вже багато років саме цієї частини Голосіївського району є перевантаженість проспекту Науки під час закриття залізничного переїзду через Столичне шосе.
Затор у напрямку Столичного шосе вже зараз починається біля Інституту фізики з однієї сторони та аж до Видубичів з іншої.
Очевидно, що забудова Китаєва-Болгарське-Самбурки неминуче призведене до соціального та транспортного колапсу - нормальне проживання в районі проспекту Науки-Корчувате може стати просто нестерпним.