Китаїв - це не лише монастир

Величезний Китаївський археологічний комплекс
потребує твого захисту

Місцеві мешканці мікрорайонів Китаїв, Мишоловка, Самбурки, Багринова гора та мікрорайону з багатоповерхових будинків на проспекті Науки у 2016 році почули про плани забудови сусідніх з нами історичних місцевостей - Китаєва, Болгарське, Самбурки. Боротьба за їх збереження триває всі ці роки.

Чому потрібно захистити та зберегти Китаїв?

 

Починаючи з ХІХ ст. (почався будівельний бум) знищено безліч пам’яток археології. Фактично забудувано всю територію давньоруського міста – міста Ярослава, міста Володимир. Територія від Золотих воріт до Десятинної церкви забудовувалась і забудовується зараз. 

 

Територія Китаєва – це єдиний маленький шматок міста, який можна показати нашим нащадкам. 

 

Китаївський археологічний комплекс є пам'яткою національного значення, держава взяла зобов'язання його зберігати.

Китаївський комплекс є свідком історії пізньотрипільського, давньоруського та литовського часу, що робить його важливим для розуміння історії нашої країни у період з 2800 р. до н.е. до наших днів. Він має історичну, культурну, освітню, наукову, туристичну, рекреаційну цінність. Збереження пам'ятки дозволяє проводити подальші наукові дослідження та отримувати нові відкриття про побут та звичаї населення. Збереження Китаївського археологічного комплексу може стати основою для розвитку культурного туризму - це підвищить не лише обізнаність про історію у населення, а й принесе економічні вигоди громаді Києва.

 

Проти забудови Китаївського археологічного комрлексу виступають представники професійної спільноти істориків, археологів, екологів, Офісу Генерального прокурора України, місцеві мешканці, юридичні особи - ГО "Китаєве", ГО "Громада Китаєва", ГО "Квітка Мишоловки", ГО "Порятунку Голосіїва", ГО "Екозагін", орган самоорганізації населення ОСН Вуличний комітет "Багриновий" та ін.

“Дорогими для мене стали схили Дніпра”: як Київрада розподіляє землю столиці

 

Від початку IX скликання депутати Київської міської ради розглянули понад десять тисяч проєктів рішень щодо земельних питань. Найбільша кількість припала на 2021 рік — тоді майже п’ять тисяч ініціатив опинилися у порядках денних засідань. 

З роками помітно змінювалися самі категорії земельних питань. Так, наприклад, у 2022 році не було жодного проєкту рішення про затвердження детального плану територій (ДПТ) у столиці. Натомість станом лише на серпень 2024 року їх було вже шість.

Рух ЧЕСНО проаналізував порядки денні засідань Київради від початку роботи IX скликання до серпня 2024 року. Детальніше про динаміку розгляду земельних питань, скандальні проєкти рішень та зміни у процедурі голосування — у матеріалі. 

 

Детально:

https://www.chesno.org/post/6100/