Китаївський археологічний комплекс: як бізнес може вплинути на нашу історію

21 грудня керівник компанії KAN Development дав інтерв'ю, де розповів про своє бачення ситуації щодо проєкту в Китаєві:

Девелопер заявляв, що провів дью-ділідженс перед входом у проєкт у Китаєві в 2021 році. Дью-ділідженс дійсно є важливим етапом, що включає збір та аналіз інформації про бізнес-об'єкт перед укладанням контракту або придбанням активів.

Питання про те, чи знав девелопер про зв'язки родичів своїх бізнес-партнерів щодо обставин передачі в оренду ділянок в Китаєві є відкритим. Відповідно до Цивільного кодексу України, поняття "добросовісний набувач" визначає особу, яка набула майно без знання про обмеження прав попереднього власника. Часи Черновецького відомі безладом у земельних питаннях столиці. Чи можна було б у цій ситуації притягнути до відповідальності чиновників, які підписували документацію щодо земель Китаєва у 2004-2008 роках? Деякі з підписантів вже навіть померли. Ситуація навколо девелоперського проєкту в Китаєві піднімає численні юридичні та етичні питання щодо добросовісності дій усіх учасників процесу і ось чому.

Було ваше, стало наше

Археологам Китаївське урочище відоме з 1874 року, коли були проведені перші дослідження. В 1947 році знайдено житло ХІ ст. на території Китаєва. У 1965 році держава внесла територію Китаєва до Переліку пам’яток. Проведено ряд археологічних досліджень. Поселення в Китаєві активно досліджувалось у 1970-1980х р. відомим археологом Іваном Мовчаном. У 1986 році на пам’ятку «Китаївсьĸе городище, поселення та могильниĸ» складено паспорт.

Землі належали останні декілька століть Печерському монастирю, а з 1930 року держава передала їх Інституту плодово-ягідного господарства Академії наук. До 2000х років памятка перебувала у держ.власно.

Почалась ймовірна підготовка до їх виведення з державної власності - приймає Постанови Кабміну про внесення до реєстру пам’яток об’єкту «Китаївське городище та курганний могильник». Саме тоді з назви пам’ятки чомусь раптом слово «поселення» зникло.

У 2004 році Київрада дві ділянки у Китаєві площею 4,7 га та 21,5 га (кадастрові номери 8000000000:79:089:0003, 8000000000:79:090:0001) передала вже як комунальну власність в оренду ПАТ «Київська овочева фабрика» для ведення сільськогосподарської діяльності. Згідно даних системи Youcontrol компанію пов'язують з Віктором Пилипишиним. Згадані ділянки є територією того самого поселення, яке «загубили». Секретарем Київради у ті часи працював Володимир Яловий, який став свекром Віктора Пилипишина.

 

Вирощування висоток замість овочів

Через 3 роки орендар вирішив змінити сільське господарство на житлову забудову, розробивши містобудівне обґрунтування зміни функціонального призначення землі.

У 2007 році Київрада приймає Рішення №1325/4158, №1321/4154 «Про передачу сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству "Київська овочева фабрика" земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаєво у Голосіївському районі м. Києва» щодо ділянок площами 4,7 га та 21,5 га.

А ще в 2009 році «вправу» зі зниклим словом «поселення» у назві повторили та пам’ятку внесли знову як «Китаївське городище та курганний могильник» до Державного реєстру пам’яток до категорії національного значення під охоронним номером 260026-Н.

Прокуратурою м. Києва був поданий протест на Рішення Київради, але очікувано він був відхилений депутатами. Тоді в 2011 році був поданий позов до суду Прокуратурою м. Києва, в першій інстанції вдалось скасувати Рішення про оренду землі в Китаєві.

Цікавим моментом у судовому засіданні стала згадка про відсутність погодження Головним управлінням містобудування та архітектури КМДА при затвердженні містобудівного обґрунтування про зміну функціонального призначення землі.

У 2011 році згідно листа Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА №51/23-367 від 26.02.10 р. ним не надавалися висновки про відведення вказаних земельних ділянок, у зв’язку з чим 03.06.11 р. прокуратурою Голосіївського району м. Києва порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів. Надати копію листа №51/23-367 від 26.02.10 р. Департамент містобудування КМДА у 2024 році на запит не зміг.

Лист (висновок) про відсутність заперечення проти зміни функціонального призначення та надання в оренду в 2007 році підписав В.о. начальника Головного управління містобудування та архітектури КМДА Едуард Лещенко. Чиновник загинув у 2008 році.

В апеляції суд став на сторону орендаря-забудовника.

За участю Прокуратури м. Києва протягом 2011-2018, 2023 років тривали суди щодо даних ділянок. Також на забудовника в суд подав Троїцький монастир, на ділянки накладено арешт, який пізніше зняли.

У 2023-2024 роках за участю Офісу Генерального прокурора подано позови про усунення перешкоджання державі у користуванні ділянками в Китаєві.

Таким чином, ділянки в Китаєві протягом десятиліть були спірними і це не було секретом.

Перед угодою в 2021 році девелопер перевірив усю наявну документацію?

У 2013 році ТОВ «Альціон», компанія, яка пов’язана з Віктором Пилипишиним, стала суборендарем ділянок у Китаєві, але вже через 8 років суборенду оформлює інша пов'язана з ним компанія - ТОВ «Нерухомість сучасності».

Відповідно до аналізу Youcontrol, дана компанія має стосунок до Ігоря Ніконова, який має давні бізнес-стосунки з родиною Віктора Пилипишина.

 

У 2024 році в ЗМІ почали звучати дивні заяви про те, що:

1. Єдиним документом, який визначає межі пам’ятки в Китаєві, є проєкт 2008 року зон охорони та режимів використання комплексу «Троїцька церква» та «Китаївське городище і курганний могильник».

Демонстувалась графічна частина документу під назвою «Проєкт зон і охорони» ніби-то затверджена підписом та печаткою Миколи Кучерука, начальника Державної служби з питань національної культурної спадщини, за 28.08.2008. У правому нижньому кутку читається розробник - "УкрНДІпроектреставрація":

Відповідно до законодавства затверджувати проєкт зон охорони та режимів використання території памяток має виключно Міністерство культури своїм Наказом.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2012 року було встановлено, що вказана схема не затверджена у встановленому законом порядку, а є лише проектною документацією до рішення, яке не було прийняте.

 

І тут виникає цікава ситуація - в Істироко-архітектурно опороний план (ІАОП) Генерального плану м. Києва на сторінці 21 є посилання на Наказ, але не Мінкульту, а Наказ 28.08.2008 Державної служби з питань національної культурної спадщини:

Джерело: https://mcip.gov.ua/files/pdf/fa97b4d1-78b7-4085-a70c-f03a8ed63cd7.pdf

При цьому Мінкульт нічого не знає про такий Наказ 2008 року, про що своїм листом повідомив:

Центральний державний архів вищих органів влади, де зберігається документація Державної служби з питань національної культурної спадщини також повідомив, що не існує Наказу 28.08.2008 року у фондах архіву на зберіганні.

Його не було видано, а тому такий Наказ без реквізитів від 28.08.2008 просто не міг бути вказаним в ІАОП Генерального плану м. Києва. Розробником ІАОП є підпорядкований Мінкульту УДІКС, замовником – КП «Генплан м. Києва». 

На запит УДІКС відмовився надати копію Наказу 28.08.2008, а КП «Генплан м.Києва» послався на Мінкульт, який його також не має:

З якою метою намагались усіх переконати, що існує документ 2008 року, який вже узгодив межі та режими пам'ятки в Китаєві?

Ймовірною причиною стало те, що саме це дозолило видавати за "аргумент" незатверджену належним чином графічну схему в суді та для ЗМІ про те, що ділянки проєктування не входять до території пам'ятки археології.

2. Заява про те, що девелопер готовий фінансувати археологічні розкопки на ділянках в історичному урочищі Китаїв і це неабияк здивувало громаду. Але в першу чергу археологів.

 

Навіщо, адже такі дослідження вже провели у 2017 році на замовлення забудовника (першого суборендаря) ділянок ТОВ «Альціон»?

2. Заява про те, що девелопер готовий фінансувати археологічні розкопки на ділянках в історичному урочищі Китаїв і це неабияк здивувало громаду. Але в першу чергу археологів.

 

Навіщо, адже такі дослідження вже проводилися у 2017 році на замовлення першого суборендаря ділянок ТОВ «Альціон»?

В рамках дослідження в Китаєві було:

• Проведено комплексний аналіз архівних джерел та публікацій, присвячених Китаївському археологічному комплексу;
• Здійснено візуальне обстеження та збирання підйомного матеріалу, шурфування (75 розвідувальних шурфів);
• Виконано зйомку території за допомогою квадрокоптера DJI Phantom 3 Vision;
• Фіксація обʼєктів на території ділянки проводилася за допомогою GPS навігатора Garmin Dacota;
• Зафіксований різноманітний археологічний матеріал, обʼєкти пізньотрипільського (софіївський тип - друга половина етапу СІ, 3200/3100-2800 pp. до н.е.), давньоруського (X-XIII ст.) та пізньосередньовічного часу (XIV-XVI ст.);
• Визначено межі памятки Китаївського археологічного комплексу;
• Відображено результати досліджень в Паспорті памятки, який затвердило ГУ охорони культурної спадщини КМДА та Експертна рада Міністерства культури у 2019 році рекомендувала своїм рішенням внести зміни до Державного реєстру пам’яток в частині назви та адреси.

Знайдено багату колекцію археологічних артефактів, що прямо свідчать про існування в Китаєві ремісничо-торгового поселення: керамічні горщики, імпортні амфори, фрагменти жорен, горн, відходів металообробки, плінфа, вістря стріли, шпори, цвяхи, хрест, хрест-енкалпіон, пряжки, скроневі кільця, каблучки, астрагали. 

Чи міг забудовник не дізнатись про Звіт 2017 року? Навряд, і ось чому.

Звіт про дослідження у 2017 році став основою для визначення меж та зон охорони пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище та курганний могильник», яке розробив у листопаді 2022 року КЗ «Центр консервації предметів археології» на замовлення суборендаря - ТОВ «Нерухомість сучасності».

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Межі та режими використання зон охорони визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Що ми і бачимо у ситуації з Китаєвом: проведено у 2017 році дослідження, на їх основі в 2022 році розроблено межі та режими.

Документ, який розробили, підтверджує, що територія підлягає охороні. Дозволено проведення археологічних розвідок, консервацію, музеєфікацію.

При прийнятті рішення щодо затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів Міністерство культури України приймає до уваги рішення Науково-методичної ради (НМР) щодо розгляду науково-проектної документації із визначення меж і режимів використання зон охорони пам’яток культурної спадщини національного значення.

Так і у випадку з Китаєвом – до НМР науково-проектна документація з визначення меж і режимів надійшла у березні 2023 року, у квітні повторно була розглянута та прийнята за основу. Тоді ж вирішили утворити робочу групу НМР, яка жодного разу так і не зібралась.

Земля в Китаєві приватна?

Нарешті нещодавно пролунала ще третя заява – землю в Китаєві вважають приватною власністю. Такі терміни використовуються невипадково. Законопроєкт №12089 закладає основу для неповернення саме приватної власності.

Відповідно до Державного реєстру речових прав (витяг 27.11.24), власник земельних ділянок у Китаєві – територіальна громада міста Києва, Київська міська рада.

Київрада не прийняла рішення про продовження договору оренди на ділянки в Китаєві. Форма власності землі закріплена як комунальна.

Серед заяв звучить і таке - у державний бюджет платили $5 млн. Цікаво за що? Плата за землю є одним із найважливіших джерел наповнення місцевих бюджетів.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій може кардинально змінити ситуацію

Небажання Міністерства культурної спадщини з 2019 року передати відповідну документацію до КМДА для погодження проєкту Постанови Кабміну про зміну назви пам’ятки «Китаївський археологічний комплекс», її адреси призводить до затягування процесу захисту пам’ятки роками.

Як наслідок, вже 5 років існує затверджений Департаментом охорони культурної спадщини КМДА та НМР при Мінкульті Паспорт пам’ятки «Китаївський археологічний комплекс», але зміни до Державного реєстру пам’яток досі не внесені. 
 

Стратегія оборони культури

Україна повинна включити культурну спадщину у свою стратегію безпеки, щоб забезпечити не лише фізичну безпеку, але й збереження культурної ідентичності. Нещодавно Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький зробив акцент на тому, що культура є невіддільною частиною політики безпеки України.

Вітаємо такий підхід та сподіваємось на втілення у життя цієї політики шляхом повернення Китаївського археологічного комплексу під державний захист. Для цього потрібно:

1. Надати доручення Кабінету Міністрів України внести зміни до Державного реєстру нерухомих пам’яток України щодо пам’ятки національного значення «Китаївське городище і курганний могильник», охоронний номер №260026-Н, в частині найменування пам’ятки, вказавши назву «Китаївський археологічний комплекс», зазначити місцезнаходження пам’ятки культурної спадщини: м. Київ, Голосіївський район, урочище Китаїв, лісовий квартал 18,24 на горах вздовж вул. Пирогівський шлях та на плато лівого берега Китаївського струмка, що обмежені проспектом Науки, а також визначити складові пам’ятки згідно з переліком, що додається: Городище, Посад, Печерний комплекс, Могильник, Поселення (ур. Виноградне). Строк: ТЕРМІНОВО.
    
2. Надати доручення Кабінету Міністрів України оголосити комплекс пам’яток культурної спадщини Національним історико-культурним заповідником «Китаївський археологічний комплекс» у межах території комплексної пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище та курганний могильник» (постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928; м. Київ, Голосіївський район, вул. Китаївська, 15; охоронний номер 260026-Н), визначених чинним паспортом на цю пам’ятку від 2019 р. (розробник – Підприємство об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України) та зі всіма складовими цієї пам’ятки відповідно до зазначеного паспорту: «Городище», «Посад», «Курганний могильник», «Печерний комплекс», «Поселення в ур. Виноградне»; - загальною площею 75 Га. Строк. Лютий 2025 р.
    
3. Надати доручення Кабінету Міністрів України забезпечити внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище та курганний могильник» (постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928; м. Київ, Голосіївський район, вул. Китаївська, 15; охоронний номер 260026-Н).Строк: Січень 2025 р.
    
4. Міністерству культури та інформаційної політики забезпечити відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» прискорити затвердження науково-проєктної документації з визначення меж та режимів використання території пам’ятки культурної спадщини археології національного значення «Китаївський археологічний комплекс» (постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928; м. Київ, Голосіївський район, вул. Китаївська, 15; охоронний номер 260026-Н) та зони її охорони. Строк: у найкоротший термін після виконання пункту 2 вимоги до Кабінету Міністрів України.
    

Наша держава ратифікувала міжнародні конвенції, яких, як країна-кандидат на вступ до ЄС Україна повинна дотримуватись: Конвенції про охорону археологічної спадщини Європи, Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, Європейської ландшафтної конвенції. 

Закликаємо Міністерство культури та стратегічних комунцікацій виконати свої обов'язки зі збереження національної спадщини в Китаєві.