Чому потрібно захистити та зберегти Китаїв?

 

Починаючи з ХІХ ст. (почався будівельний бум) знищено безліч пам’яток археології у Києві. Фактично забудувано всю територію давньоруського міста – міста Ярослава, міста Володимира. Територія від Золотих воріт до Десятинної церкви забудовувалась і забудовується зараз. В цей же час на південній околиці столиці збереглось цілісне місто - літописний Пересічень на території урочища Китаїв. Пересічень - єдине місто з оборонних міст князя Володимира, що протягом 1000 років не було забудоване та дійшло до наших днів саме як комплекс з: городища (фортеці), поселення та курганів (некрополя).

Китаївський археологічний комплекс є пам'яткою національного значення, держава у 1965 році взяла зобов'язання його зберігати. Китаївський комплекс є свідком історії пізньотрипільського, давньоруського та литовського часу, що робить його важливим для розуміння історії нашої країни. 

Князівський дружинник. Кінний воїн. Київська Русь Х століття” (автор реконструкції:Богдан Попов )

“Знатний воїн Русі. Руський воєвода. Доба князя Володимира Великого” (автори реконструкції: Микита Атарщиков, Юрій Ойцюсь, Микола Івко, Олександр Чесних )

Youtube канал Історія Українського Війська

Китаїв має історичну, культурну, освітню, наукову, туристичну, рекреаційну цінність. Збереження пам'ятки дозволяє проводити подальші наукові дослідження та отримувати нові відкриття про побут та звичаї населення. 

Збереження Китаївського археологічного комплексу може стати основою для розвитку культурного туризму - це підвищить не лише обізнаність про історію у населення, а й принесе економічні вигоди громаді Києва. Адже саме ця територія є однією з найцінніших - 2 пам'ятки національного значення, 19 пам'яток місцевого значення, 3 пам'ятки природи.

 

На мапі ми зібрали основні знакові обєкти цієї неймовірної території. Синім кольором позначили обєкти, які були знищені. Іконки містять посилання на статті.

Дмитро Горбатюк, архітектор, києвознавець, зняв фільм, щоб розповісти про Китаїв:

Місцеві мешканці мікрорайонів Китаїв, Мишоловка, Самбурки, Багринова гора та мікрорайону з багатоповерхових будинків на проспекті Науки у 2016 році почули про плани забудови сусідніх з нами історичних місцевостей - Китаєва, Болгарське, Самбурки

Проти забудови Китаївського археологічного комплексу виступають представники професійної спільноти істориків, археологів, екологів, Офісу Генерального прокурора України, місцеві мешканці, юридичні особи - ГО "Китаєве", ГО "Громада Китаєва", ГО "Квітка Мишоловки", ГО "Порятунку Голосіїва", ГО "Екозагін", орган самоорганізації населення ОСН Вуличний комітет "Багриновий" та ін.

 

Позиція Міністерства культури та стратегічних комунікацій:

Більше про Китаїв:

Новини:

Проблематика захисту археологічної спадщини на прикладі Китаївського археологічного комплексу

 

СПІКЕРИ: ⦁ Дмитро Золотухін, радник Міністра культури та стратегічних комунікацій ⦁ Олена Попельницька, Старший науковий співробітник КЗ «Центр консервації предметів археології». ⦁ Іван Зоценко, молодший науковий співробітник інституту археології НАН України, відділ археології Києва ⦁ Михайло Погребиський, ГО "Екозагін", представник НПП "Голосіївський" ⦁ Марина Коваленко, ІГ "Захистимо Китаїв", авторка найбільш рейтингової петиції до Київради №12969 проти забудови Китаєва ⦁ Олександр Алфьоров, український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту Історії України НАН України (онлайн). ⦁ Олена Жукова, пам’яткознавиця, музеологиня, кандидатка історичних наук, керівниця Наукового центру музеєзнавства і пам’яткознавства при ННЦ ХФТІ, експертка з якості вищої освіти в культурі й мистецтві НАЗЯВО, членкиня туристичної ради Харківської міської ради, Invited researcher департаменту культурної спадщини Уппсальського університету (Швеція), менторка з розвитку музеїв і заповідників, громад зі спадщиною; керівниця проектів (онлайн). ⦁ Леонід Марущак, модератор, голова ГО «Музей відкрито на ремонт».

 

Джерело: https://fb.watch//w_lYpsZ35o