Китаїв - це не лише монастир

Величезний Китаївський археологічний комплекс
потребує твого захисту

Місцеві мешканці мікрорайонів Китаїв, Мишоловка, Самбурки, Багринова гора та мікрорайону з багатоповерхових будинків на проспекті Науки у 2016 році почули про плани забудови сусідніх з нами історичних місцевостей - Китаєва, Болгарське, Самбурки. Боротьба за їх збереження триває всі ці роки.

Чому потрібно захистити та зберегти Китаїв?

 

Починаючи з ХІХ ст. (почався будівельний бум) знищено безліч пам’яток археології. Фактично забудувано всю територію давньоруського міста – міста Ярослава, міста Володимир. Територія від Золотих воріт до Десятинної церкви забудовувалась і забудовується зараз. 

 

Територія Китаєва – це єдиний маленький шматок міста, який можна показати нашим нащадкам. 

 

Китаївський археологічний комплекс є пам'яткою національного значення, держава взяла зобов'язання його зберігати.

Китаївський комплекс є свідком історії пізньотрипільського, давньоруського та литовського часу, що робить його важливим для розуміння історії нашої країни у період з 2800 р. до н.е. до наших днів. Він має історичну, культурну, освітню, наукову, туристичну, рекреаційну цінність. Збереження пам'ятки дозволяє проводити подальші наукові дослідження та отримувати нові відкриття про побут та звичаї населення. Збереження Китаївського археологічного комплексу може стати основою для розвитку культурного туризму - це підвищить не лише обізнаність про історію у населення, а й принесе економічні вигоди громаді Києва.

 

Проти забудови Китаївського археологічного комрлексу виступають представники професійної спільноти істориків, археологів, екологів, Офісу Генерального прокурора України, місцеві мешканці, юридичні особи - ГО "Китаєве", ГО "Громада Китаєва", ГО "Квітка Мишоловки", ГО "Порятунку Голосіїва", ГО "Екозагін", орган самоорганізації населення ОСН Вуличний комітет "Багриновий" та ін.

Річку Либідь – у колектор, заповідний Китаїв – забудувати. Слова і діла столичних депутатів

 

Засідання Київради 4 липня спричинило хвилю обурення громадськості, зокрема через голосування про забудову урочищ, закриття в колектор частини річки Либідь та передачу в експлуатацію кількох ділянок у столиці. 

Окрім розголосу у соцмережах, громадські активісти та кияни почали реєструвати петиції з метою запобігти імплементації ухвалених рішень. Однією з таких стала петиція від спільноти “Марш за Київ”, що передбачає заборону закриття міських річок у колектори. Лише за два дні петиція набрала шість тисяч голосів — необхідну кількість для її подальшого розгляду Київською міською радою. 

Детальніше про те, хто з депутатів голосував за вкрай негативні  для столиці рішення, про наслідки засідання і подальші дії для збереження природних об’єктів — у новому матеріалі Руху ЧЕСНО.

 

Детальніше Сайт Рух Чесно