Серія: Відомі Китаївські дачники
Катерина Бек (з родини Терещенко)
1850-1920
Завдяки люб'язній допомозі Віри Назарової ми з вами зможемо побачити як виглядала одна з китаївських дачниць, а саме - Катерина Семенівна Бек (на родинній світлині позначена помаранчевим кольором).
Ії дядько - цукрозаводчик, відомий благодійник, громадський діяч, колекціонер творів мистецтва - сам Нікола Артемійович Терещенко!
Народилась Катерина у 1850 році. Її дівоче прізвище було Куксіна, після першого шлюбу - Амосова та Бек - у другому шлюбі.
Відомо, що діти Катерини Семенівни від першого шлюбу - Михайло та Володимир були дуже успішними. Старший син Михайло Михайлович Амосов став Земським начальником Кролевецького повіту та піклувальником Земської лікарні у Глухові. Молодший - Володимир навчався в Київській другій гімназії у 1880 р., закінчив Колегію Павла Галагана, вивчав юридичні науки в університеті Святого Володимира у Києві, а влітку 1917 р. був обраний головою Глухівської повітової управи.
Другий чоловік Катерини - Бек Петро Вільгельмович (1832-1902) був людиною непересічною - не лише статський радник, благодійник, а ще й головний розпорядник усіх маєтків та підприємств родини Терещенків у Глухівському повіті.
У Катерини Семенівни та Петра Вільгельмовича Беків були діти від перших шлюбів, але були і спільні донечки - Зіна 1874 р.н. та Софія (1886-1888).
Доля одного з синів від першого шлюбу Петра Вільгельмовича Бека - Сергія Бека тісно була пов'язана з Києвом. Цивільний інженер, київський архітектор, проектував будівлі Бактеріологічного інституту, керував будівництвом Олексіївського притулку для дітей військових на вул. Іллєнка, № 81.
До речі, архітектори В.Безсмертний, В. Городецький та Сергій Бек разом працювали членами будівельної комісії на Київській сільськогосподарській і промисловій виставці 1897 року, а жінки Городецького та Сергія Бека - Корнелія та Марія Марр були рідними сестрами. Сергій Петрович Бек помер у 1905 р., похований на Аскольдовій могилі.
У 1911 році фіксуємо у довіднику "Весь Київ" проживання Катерини Семенівни Бек, на цей час уже вдови, у м. Києві. У 1911-1916 рр. вона проживала на вул. Кузнечній (тепер Антоновича), у буд. №20.
Саме у цей період Катерина Семенівна й знімала дачу у Китаєві (запис про це знаходимо в книзі обліку будинків).
У 1908 році на вулиці Луговій (зникла вулиця, адже її перебудовано у 80х) біля вул. Набережно-Корчуватській було знято до 1920 року будинок на 6 кімнат, ганок на 12 м2, кухня з кімнатою, клуня, "холодильник" (шкаф з льдом), льох, хлів для тварин та криниця у дворі. Дача була посеред фруктового саду. В описі саду наведено такий текст: "дерева дають плоди усіх найкращих сортів. Є персики, абрикоси, виноград, всіх сортів вишні, сливи та ягоди".
стиря
Але прийшли буремні роки... У Глухові бандами більшовиків було вбито голову управи - сина Катерини Семенівни Бек Володимира Амосова та онуків від першого шлюбу Петра Вільгельмовича Бека - Петра та Євгена Беків.
На жаль, доля самої Катерини Семенівни Бек після останньої згадки в документах 1916 р. нез'ясована, хоча й пов'язують її подальше життя у Києві з родиною старшого сина - Михайла Амосова.
Джерела:
ДАКО ф. 1260, оп. 1, спр.
Довідник Весь Київ, 1909, 1911 рр.
Мапа Часу і Простору, Німецький план міста Києва 1943 р., https://museum.kpi.ua/map/?d=loc_N50.3697_E30.5305&l1=1943-04.DE.PLAN&l2=&z=13&lon=30.518818&lat=50.360411
Особиста сторінка Facebook Віри Назарової https://www.facebook.com/yanpolskie