Будинок для відпочинку науковців НАНУ "Преображення"

У 1921 році монастирське майно Свято-Преображенської пустині (крім самого храму) перейшло у відання Губернського земельного відділу.

 

Планували влаштувати санаторій на 15 кімнат. Лаврська братія вирішила, що краще спробувати передати свої колишні приміщення громадській організації - Комітету з покращення побуту вчених і домовилась про влаштування у пустині будинку для відпочинку науковців. Розрахунок був на те, що сусідство з людьми інтелігентними дозволило б продовжити службу в монастирі.

 

Проте політика радянської влади продиктувала свої умови - незабаром нові сусіди повністю зайняли території колишніх господарів, а через 17 років храм було взагалі підірвано.

Мапа, 1946 рік

У 1921 році монастирське майно Свято-Преображенської пустині (крім самого храму) перейшло у відання Губернського земельного відділу.

 

Планували влаштувати санаторій на 15 кімнат. Лаврська братія вирішила, що краще спробувати передати свої колишні приміщення громадській організації - Комітету з покращення побуту вчених і домовилась про влаштування у пустині будинку для відпочинку науковців. Розрахунок був на те, що сусідство з людьми інтелігентними дозволило б продовжити службу в монастирі.

 

Проте політика радянської влади продиктувала свої умови - незабаром нові сусіди повністю зайняли території колишніх господарів, а через 17 років храм було взагалі підірвано.

 

Відомі українці, що бували у Будинку для відпочинку науковців ВУАН:

Микола Василенко

Перший Президент ВУАН

Наталія Полонська-Василенко

Історикиня, авторка книг, археолог

Людмила Старицька-Черняхівська

Письменниця

Микола Зеров

Поет, лідер "неокласиків"